ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«ФОНДОВА БІРЖА «ПЕРСПЕКТИВА»

Фінансова звітність згідно з МСФЗ

за рік, що закінчився 31 грудня 2013 року

ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

1.         Сфера діяльності

Публічне акціонерне товариство «ФОНДОВА БІРЖА «ПЕРСПЕКТИВА» (далі - «Компанія») зареєстроване та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України. Спочатку Компанія була створена як ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА «ПЕРСПЕКТИВА», зареєстроване Виконкомом Дніпропетровської міської ради 23 серпня 2005р.   Далі компанію було перетворене у ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФОНДОВА БІРЖА «ПЕРСПЕКТИВА» згідно рішень Загальних зборів учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА «ПЕРСПЕКТИВА» (протокол № 07/07/24 від 24 липня 2007 року та № 08/01/28-01 від 28 січня 2008 року).  06 серпня 2009 року згідно рішень Загальних зборів акціонерів  ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА « ФОНДОВА БІРЖА «ПЕРСПЕКТИВА» (протокол № 09/08/03-01 від 03 серпня 2009 року) ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФОНДОВА БІРЖА «ПЕРСПЕКТИВА» перетворене у ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФОНДОВА БІРЖА «ПЕРСПЕКТИВА».

Основною діяльністю Компанії є  організація торгівлі на фондовому ринку.  Юридична адреса Компанії: 49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 30.

- Ліцензія серія АВ № 483591 видана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 31.02.2009р. на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку –діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, строк дії ліцензії з 24.03.2008 р.  по 24.03.2018р.

2.         Основи підготовки фінансової звітності

Заява про відповідність

Ця фінансова звітність підготовлена ​​відповідно до Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (далі - МСФЗ).

Основа складання фінансової звітності

Ця фінансова звітність була підготовлена ​​відповідно до принципу оцінки за історичною вартістю, за винятком оцінки окремих фінансових інструментів по поточним ринковим цінам, згідно МСФЗ № 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»

Функціональна валюта та валюта подання

Фінансова звітність представлена ​​в українській гривні, що є функціональною валютою Компанії. Вся фінансова інформація, представлена ​​в українських гривнях, округлюється до найближчої тисячі, якщо не вказано інше.

Операції в інших валютах розглядаються, як операції в іноземній валюті. Операції в іноземній валюті спочатку відображаються у функціональній валюті за курсом НБУ, що діє на дату здійснення операції. Монетарні активи і зобов'язання, виражені в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту за обмінним курсом, що діє на звітну дату. Всі курсові різниці відображаються у звіті про сукупний дохід за період.

Припущення щодо функціонування компанії в найближчому майбутньому

Фінансова звітність булла підготовлена виходячи з припущення, що Компанія буде продовжувати свою діяльність як діюче підприємство в осяжному майбутньому, що передбачає реалізацію активів та погашення зобов’язань у ході звичайної діяльності.

При цьому слід зазначити, що на дату затвердження звітності, Компанія функціонує в нестабільному середовищі, що пов'язано з наслідками світової економічної кризи. Стабілізація економічної ситуації в Україні буде значною мірою залежати від ефективності фіскальних та інших заходів, що будуть здійснюватися урядом України. У той же час не існує чіткого уявлення того, яких заходів вживатиме уряд України для подолання кризи. У зв'язку з відсутністю чіткого плану заходів уряду по виходу з кризи неможливо достовірно оцінити ефект впливу поточної економічної ситуації на фінансовий стан Компанії. В результаті виникає невизначеність, яка може вплинути на майбутні операції, можливість відшкодування вартості активів Компанії та здатність Компанії обслуговувати і платити за своїми боргами в міру настання термінів їх погашення. Дана фінансова звітність не включає ніяких коригувань, які можуть мати місце в результаті такої невизначеності. Про такі коригування буде повідомлено, якщо вони стануть відомі та зможуть бути оцінені.

Застосування нових стандартів та інтерпретацій

При підготовці фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2012 року, Компанія застосувала всі нові та переглянуті стандарти та інтерпретації, які мають відношення до її операцій та є обов’язковими для застосування при складанні річної звітності, починаючи з 1 січня 2012 р. Застосування доповнень та змін до стандартів та інтерпретацій, не призвело до будь-якого впливу на облікову політику, фінансовий стан чи результати діяльності Компанії.

Зміни в обліковій політиці

Компанія вперше застосувала МСФЗ. В зв’язку з цим, застосування облікової політики, яка була використана при підготовці даної фінансової, а також застосування нових стандартів та інтерпретацій не є зміною облікової політики.

Стандарти та інтерпретації, випущенні, але ще не застосовані

На дату затвердження фінансової звітності Компанії наступні стандарти та інтерпретації були випущені, але не вступили в силу:

Керівництво Компанії планує застосувати всі вищевказані стандарти у фінансовій звітності за відповідні періоди. Вплив застосування даних стандартів на фінансову звітність за майбутні періоди в даний час оцінюються керівництвом.

3.         Основні положення облікової політики

Облікова політика, викладена нижче, послідовно застосовувалася до всіх періодів, представлених у цій фінансової звітності.

Нематеріальні активи

Нематеріальні активи Компанії, в основному, включають переважно програмне забезпечення та комп’ютерні програми, що використовуються для здійснення професійній діяльності компанії , та ліцензії на ліцензовані види діяльності. Витрати на створення та придбання нематеріальних активів капіталізуються на основі витрат, понесених при їх створенні. Витрати на придбання та створення нематеріальних активів рівномірно амортизуються протягом терміну їх використання. При розрахунку амортизації були використані наступні терміни корисного використання активів (у роках):

Очікувані терміни корисного використання та методи нарахування амортизації переглядаються у кінці кожного звітного року. У випадку необхідності проводяться відповідні зміни в оцінках, щоб врахувати їх ефект у майбутніх звітних періодах.

Основні засоби

Об’єкти основних засобів відображаються по фактичній собівартості за вирахуванням накопичених сум амортизації та збитків від знецінення. Щорічно керівництво Компанії визначає відхилення залишкової вартості основних засобів від їх справедливої вартості. У випадку виявлення суттєвих відхилень проводиться їх переоцінка. З цією метою залучається професійний оцінщик. У подальшому переоцінка основних засобів проводиться з достатньою регулярністю, щоб не допустити суттєвої різниці балансової вартості від тієї, яка б була визначена з використанням справедливої вартості на кінець звітного періоду.

Дооцінка балансової вартості, у результаті переоцінки основних засобів, відноситься на резерв з переоцінки, що відображений у розділі власного капіталу звіту про фінансове становище, крім тієї частини, в якій вона відновлює суму зменшення вартості  від переоцінки того самого активу, раніше визнаного в прибутках або збитках. Уцінка балансової вартості включається в прибутки чи збитки, за винятком випадків, коли уцінка безпосередньо компенсує дооцінку балансової вартості того самого активу в попередньому періоді і відноситься на зменшення резерву з переоцінки. Накопичена на дату переоцінки амортизація основних засобів перераховується пропорційно зміні балансової вартості активу в брутто-оцінці таким чином, щоб балансова вартість активу після переоцінки була рівна його переоціненій вартості.

Різниця між амортизацією, нарахованою на первісну вартість активу, та амортизацією, нарахованої на балансову вартість активу, щорічно перекласифікується з резерву з переоцінки в нерозподілений прибуток. Після вибуття активу залишковий резерв з переоцінки такого активу перекласифікується в нерозподілений прибуток.

Амортизація основних засобів нараховується за прямолінійним методом протягом очікуваного терміну корисного використання відповідних активів. При розрахунку амортизації були використані наступні терміни корисного використання активів (у роках):

При проведенні технічних оглядів, витрати на проведення ремонту визнаються в балансовій вартості об'єкта основних засобів, якщо задовольняють критерії визнання.

Основний засіб знімається з обліку при його вибутті або у випадку, якщо від його подальшого використання не очікується отримання економічних вигід. Прибуток або збиток від вибуття активу (розраховується як різниця між чистими надходженнями від вибуття та балансовою вартістю активу), включається до звіту про сукупні прибутки та збитки за період, в якому визнання активу припиняється.

Залишкова вартість, строки корисного використання та методи нарахування амортизації активів аналізуються наприкінці кожного фінансового року та коректуються в міру необхідності.

Інвестиційна нерухомість

Об’єкти інвестиційної нерухомості відображаються згідно моделі обліку по фактичним витратам за виключенням об’єктів, які призначені для продажу. Амортизація інвестиційної нерухомості нараховується за прямолінійним методом протягом очікуваного терміну корисного використання. При розрахунку амортизації були використані наступні терміни корисного використання активів (у роках): 50 – 100 років.

Переведення до категорії інвестиційної нерухомості або виключення з даної категорії проводиться тільки при зміні призначення об'єкта, що підтверджується:

-          початком використання нерухомості як нерухомість, зайняту власником, при переведенні з інвестиційної нерухомості в категорію нерухомості, займаної власником;

-          початком реконструкції з метою продажу, при перекладі з переведенні з інвестиційної нерухомості  до запасів;

-          завершенням періоду, протягом якого власник займав нерухомість, при переведенні з категорії нерухомості, зайнятої власником, до інвестиційної нерухомості  ; або

-          початком операційної оренди за договором з іншою стороною, при переведенні із запасів до інвестиційної нерухомості.

Якщо окремий об’єкт інвестиційної нерухомості одночасно є об’єктом, який використовується як для потреб власника, так й для надання в оренду, то вартість такого об’єкту розподіляється пропорційно до площ використаних для потреб власника та надання в оренду

Зменшення корисності активів

На кожну звітну дату Компанія визначає, чи є ознаки можливого зменшення корисності активу. Якщо такі ознаки існують, то розраховується вартість відшкодування активу з метою визначення розміру збитків від знецінення (якщо такий має місце). Вартість очікуваного відшкодування активу - це більша з двох значень: справедлива ​​вартість активу за вирахуванням витрат на продаж та вартість використання активу. Сума очікуваного відшкодування визначається для окремого активу, за винятком активів, що не генерують надходження грошових коштів  і, в основному, незалежні від надходжень, що генеруються іншими активами або групою активів. Якщо балансова вартість активу перевищує його суму очікуваного відшкодування, актив вважається таким, корисність якого зменшилася і списується до вартості відшкодування. При оцінці вартості використання активу, майбутні грошові потоки дисконтуються за ставкою дисконтування до оподаткування, яка відображає поточну ринкову оцінку вартості грошей у часі та ризики, властиві активу. Збитки від зменшення корисності визнаються у звіті про сукупні прибутки та збитки за період у складі тих категорій витрат, які відповідають функції активу, корисність якого зменшилася.

На кожну звітну дату Компанія визначає, чи є ознаки того, що раніше визнані збитки від зменшення корисності більше не існують або зменшилися. Якщо така ознака є, розраховується сума очікуваного відшкодування. Раніше визнані збитки від зменшення корисності відновлюються тільки в тому випадку, якщо мала місце зміна в оцінці, яка використовувалася для визначення суми очікуваного відшкодування активу, з часу останнього визнання збитку від зменшення корисності. У зазначеному випадку балансова вартість активу підвищується до очікуваного відшкодування суми. Отримана сума не може перевищувати балансову вартість (за вирахуванням амортизації), за якою даний актив визнавався б у випадку, якби в попередні періоди не був визнаний збиток від зменшення корисності. Сторнування вартості визнається у звіті про сукупні прибутки та збитки за період. Після такої зміни вартості, майбутні амортизаційні відрахування коригуються таким чином, щоб амортизувати переглянуту балансову вартість активу, за вирахуванням залишкової вартості, на систематичній основі протягом строку корисної служби.

Визнання фінансових інструментів

Компанія визнає фінансові активи та фінансові зобов'язання у своєму балансі тоді і тільки тоді, коли воно стає стороною контрактних зобов'язань на інструменти. Фінансові активи та зобов'язання визнаються на дату здійснення операції.

Згідно з МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», фінансові активи класифікуються на чотири категорії:

-          фінансові активи, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток;

-          позики та дебіторська заборгованість;

-          інвестиції, що утримуються до погашення; і

-          фінансові активи, що є в наявності для продажу.

При первісному визнанні фінансових активів, вони визнаються за справедливою вартістю плюс, у разі, якщо це не інвестиції, які переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, витрати за угодами, прямо пов'язані з придбанням або випуском фінансового активу. Коли Компанія стає стороною за договором, то вона розглядає наявність у ньому вбудованих похідних інструментів. Вбудовані похідні інструменти відокремлюються від основного договору, який не оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток у випадку, якщо аналіз показує, що економічні характеристики і ризики вбудованих похідних інструментів істотно відрізняються від аналогічних показників основного договору.

Компанія класифікує фінансові активи безпосередньо після первісного визнання і, якщо це дозволено або прийнятно, переглядає встановлену класифікацію в кінці кожного фінансового року.

Всі угоди з купівлі або продажу фінансових активів на «стандартних умовах» визнаються на дату укладення угоди, тобто на дату, коли Компанія бере на себе зобов'язання купити актив. Угоди з купівлі або продажу на «стандартних умовах» - це покупка або продаж фінансових активів, яка вимагає поставки активу в терміни, встановлені законодавством або правилами, прийнятими на певному ринку.

Фінансові активи, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток

Фінансовий актив відноситься до фінансових активів, які переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він класифікується як утримуваний для продажу або є таким після первісного визнання. Фінансові активи переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо Компанія управляє такими інвестиціями та приймає рішення про купівлю або продаж на основі справедливої ​​вартості, відповідно до прийнятих управлінням ризиків або інвестиційною стратегією. Після первісного визнання витрати, що мають відношення до проведення операції, визнаються через прибуток чи збиток в міру їх виникнення. Фінансові активи, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, оцінюються за справедливою вартістю; відповідні зміни визнаються в прибутках або збитках.

Позики та дебіторська заборгованість

Позики та дебіторська заборгованість - це непохідні фінансові активи з фіксованими або обумовленими платежами, які не котируються на активному ринку. Після первісної оцінки позики та дебіторська заборгованість обліковуються за амортизованою вартістю з використанням ефективної відсоткової ставки за вирахуванням резерву під знецінення. Амортизована вартість розраховується з урахуванням знижок або премій, що виникли при придбанні, й включає комісійні, які є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки, і витрати по здійсненню угоди. Доходи і витрати, що виникають при припиненні визнання активу у фінансовій звітності, при знеціненні та нарахування амортизації, визнаються у звіті про сукупні прибутки та збитки.

При первісному визнанні, видані позики обліковуються за справедливою вартістю виданих коштів, що визначається з використанням ринкових відсоткових ставок на подібні інструменти, якщо вони істотно відрізняються від відсоткової ставки за виданою позикою. Надалі позики оцінюються за амортизованою вартістю із застосуванням методу ефективного відсотка. Різниця між справедливою вартістю виданих коштів та сумою погашення позики відображається як відсотки до отримання протягом терміну, на який видано позику. Амортизована вартість розраховується з урахуванням будь-яких витрат, пов'язаних із здійсненням операції, і будь-якого дисконту або премії при погашенні.

Позики, термін погашення яких більше дванадцяти місяців від дати звіту про фінансовий стан, включаються до складу необоротних активів.

Грошові кошти та їх еквіваленти складаються із залишків грошових коштів і депозитів до запиту з початковим терміном погашення три місяці або менше. Банківські овердрафти, що погашаються на вимогу й складають невід'ємну частину управління грошовими коштами Компанії, є компонентом грошових коштів та їх еквівалентів для цілей звіту про рух грошових коштів.

Інвестиції, наявні для продажу

Наявні для продажу фінансові активи - це непохідні фінансові активи, які спеціально віднесені в дану категорію або які не були віднесені до жодної з інших трьох категорій. Після первісного визнання фінансові активи, наявні для продажу, оцінюються за справедливою вартістю, а нереалізовані прибуток або збиток визнаються в іншому сукупному прибутку.

При вибутті інвестиції накопичений прибуток або збиток, раніше відображені в іншому сукупному прибутку, визнаються у звіті про сукупні прибутки та збитки за період. Відсотки, зароблені або сплачені за інвестиціями, відображаються у фінансовій звітності як відсоткові доходи або витрати, з використанням ефективної ставки відсотка. Дивіденди, зароблені з інвестицій, визнаються у звіті про сукупні прибутки та збитки в момент отримання прав на них.

Інвестиції, що утримуються до погашення

Якщо Компанія має намір і може утримувати до погашення боргові цінні папери, такі фінансові інструменти класифікуються як такі, що утримуються до погашення. Фінансові активи, що утримуються до погашення, спочатку визнаються за справедливою вартістю, плюс витрати, безпосередньо пов'язані з проведенням операції. Після первісного визнання, вони  оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної відсоткової ставки, за вирахуванням збитків від знецінення. Будь-який продаж або перекласификація інвестицій, що утримуються до погашення у сумі, що перевищує істотну незадовго до дати їх погашення, призведе до перекласификації всіх інвестицій, утримуваних до погашення, на інвестиції, наявні для продажу. Це допоможе запобігти Компанії класифікувати інвестиційні цінні папери у якості таких що є в наявності для продажу,  протягом поточного та двох наступних фінансових років.

Справедлива вартість

Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов'язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки.

Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов'язань визначається з використанням дисконтованих грошових потоків та інших відповідних методів оцінки на кінець року; вона не вказує на справедливу вартість цих інструментів на дату підготовки цієї фінансової звітності. Ці оцінки не відображають ніяких премій або знижок, які могли б випливати з пропозиції одночасного продажу повного пакету певного фінансового інструменту Компанії. Оцінка справедливої ​​вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам та інших факторів.

Оцінка справедливої ​​вартості ґрунтується на існуючих фінансових інструментах без спроб оцінити вартість очікуваної ф'ючерсної угоди активів і пасивів, які не вважаються фінансовими інструментами. Крім того, податкова раміфікація (розгалуженість), пов'язана з реалізацією нереалізованих прибутків і збитків, може вплинути на оцінку справедливої ​​вартості і тому не враховувалася в цій звітності.

Фінансові активи та фінансові зобов'язання Компанії включають грошові кошти і еквіваленти грошових коштів, дебіторську і кредиторську заборгованості, інші зобов'язання і позики. Облікова політика щодо їх визнання та оцінки розкривається у відповідних розділах цих Приміток.

Протягом звітного періоду Компанія не використовувала ніяких фінансових деривативів, процентних свопів і форвардних контрактів для зменшення валютних або відсоткових ризиків.

Непохідні фінансові зобов'язання

При первісному визнанні фінансові зобов'язання можуть бути віднесені до категорії переоцінюваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо дотримані наступні критерії:

-          віднесення в категорію виключає або суттєво знижує непослідовність в методах обліку, яка в іншому випадку виникла б при оцінці зобов'язань або визнання прибутку або збитку по них;

-          зобов'язання є частиною групи фінансових зобов'язань, управління якими здійснюється і результати, за якими оцінюються на підставі справедливої ​​вартості, відповідно до політики управління ризиками;

-          фінансове зобов'язання містить вбудований похідний інструмент, який необхідно окремо відобразити у фінансовій звітності.

Станом на 31 грудня  Компанія не мала фінансових зобов'язань, які могли б бути віднесені до категорії переоцінюваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Торгова кредиторська заборгованість та інші короткострокові монетарні зобов'язання, які спочатку визнаються за справедливою вартістю, надалі обліковуються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Процентні зобов'язання надалі оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної відсоткової ставки, що забезпечує той факт, що будь-які відсоткові витрати, що підлягають погашенню за період, мають постійну ставку в складі зобов'язань звіту про фінансовий стан. У даному разі відсоткові витрати включають початкові витрати на ведення операції і знижку, що підлягає виплаті після погашення, а також будь-який відсоток або купон, що підлягають виплаті, поки зобов'язання залишаються непогашеними.

Знецінення фінансових активів

На кожну звітну дату Компанія визначає, чи відбулося знецінення фінансового активу або групи фінансових активів.

Активи, що обліковуються за амортизованою вартістю

Якщо існує об'єктивне свідчення про появу збитків від знецінення за позиками та дебіторською заборгованістю, що обліковуються за амортизованою вартістю, сума збитку оцінюється як різниця між балансовою вартістю активів та поточною вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків (за винятком майбутніх кредитних втрат, які ще не виникли), дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка по фінансовому активу (тобто за ефективною ставкою відсотка, розрахованою при первісному визнанні). Балансова вартість активу повинна бути знижена або безпосередньо, або з використанням резерву. Сума збитку визнається у звіті про сукупні прибутки та збитки за період.

Спочатку Компанія оцінює наявність об'єктивних ознак знецінення окремо по кожному фінансовому активу, який окремо є суттєвим, або на сукупній основі фінансових активів, які окремо не є суттєвими. Якщо встановлено, що не існує об'єктивних ознак зменшення корисності окремо оціненого фінансового активу, незалежно від того, є він суттєвим чи ні, такий актив включається до групи фінансових активів з аналогічними характеристиками кредитного ризику, і ця група фінансових активів оцінюється на предмет зменшення корисності на сукупній основі . Активи, що оцінюються на предмет знецінення індивідуально, і за якими виникає або продовжує мати місце збиток від знецінення, не включаються в сукупну оцінку на предмет знецінення.

Якщо в наступний період сума збитку від знецінення зменшується, і таке зменшення може бути об'єктивно пов'язане з подією, що сталася після того, як було визнано знецінення, раніше визнаний збиток від зменшення корисності відновлюється. Будь-яке подальше відновлення збитку від знецінення визнається у звіті про сукупні прибутки та збитки за період в такому обсязі, щоб балансова вартість активу не перевищувала амортизовану вартість цього активу на дату відновлення.

По дебіторській заборгованості створюється резерв під знецінення в тому випадку, якщо існує об'єктивне свідчення (наприклад, ймовірність неплатоспроможності чи інших істотних фінансових труднощів дебітора) того, що Компанія не отримає всі суми, що належать їй відповідно до умов поставки. Балансова вартість дебіторської заборгованості зменшується за допомогою використання рахунку резерву. Знецінені заборгованості припиняють визнаватися, якщо вони вважаються безнадійними.

Фінансові активи, наявні для продажу

Сума збитку від знецінення інвестицій, наявних для продажу, визнається шляхом віднесення до прибутку або збитків, визнаного в іншому сукупному доході, і представленого за справедливою вартістю в резервному капіталі. Накопичений збиток, переміщений з іншого сукупного доходу і визнаний у прибутках і збитках, представляє собою різницю між вартістю придбання, за вирахуванням погашення основної суми та амортизації, і справжньої справедливою вартістю, за вирахуванням збитків від знецінення, раніше визнаних у прибутках та збитках. Зміни резервів під знецінення, пов'язаних з тимчасовою вартістю, відображаються як частина процентного доходу.

Припинення визнання фінансових активів та зобов'язань

Фінансові активи

Визнання фінансового активу (або, якщо доречно, частини фінансового активу, або частини групи подібних фінансових активів) припиняється у разі:

-          закінчення дії прав на отримання грошових надходжень від такого активу;

-          збереження Компанією права на отримання грошових надходжень від такого активу з одночасним прийняттям на себе зобов'язання виплатити їх у повному обсязі третій особі без істотних затримок; або

-          передачі Компанією належних їй прав на отримання грошових надходжень від такого активу і якщо Компанія або а) передала практично всі ризики і вигоди, пов'язані з таким активом, або (б) не передала й не зберегла за собою практично всі ризики і вигоди, пов'язані з ним, але при цьому передала контроль над активом.

У разі якщо Компанія передала свої права на отримання грошових надходжень від активу, при цьому не передавши й не зберігши за собою практично всі ризики і вигоди, пов'язані з ним, а також не передавши контроль над активом, такий актив відображається в обліку в розмірі подальшої участі компанії в цьому активі. Продовження участі в активі, що має форму гарантії за переданим активом, оцінюється за меншою з двох сум: первісною балансовою вартістю активу або максимальною сумою компенсації, яка може бути пред'явлена ​​Компанії до оплати.

Фінансові зобов'язання

Визнання фінансового зобов'язання припиняється в разі погашення, анулювання або закінчення терміну погашення відповідного зобов'язання.

При заміні одного існуючого фінансового зобов'язання іншим зобов'язанням перед тим же кредитором на суттєво відмінних умовах або у разі внесення істотних змін в умови існуючого зобов'язання, визнання первісного зобов'язання припиняється, а нове зобов'язання відображається в обліку з визнанням різниці в балансовій вартості зобов'язань у звіті про сукупні прибутки та збитки за період

Операції в іноземних валютах

Українська гривня є функціональною валютою і валютою представлення фінансової звітності. Операції у валютах, відмінних від української гривні, спочатку відображаються за курсами обміну, що переважили на дати здійснення операцій. Монетарні активи і зобов'язання, деноміновані в таких валютах, перераховуються в гривні за курсами обміну, чинним на звітну дату. Курсові різниці, що виникають при перерахунку, відображаються у звіті про сукупні прибутки та збитки за період. Немонетарні активи та зобов'язання, деноміновані в іноземних валютах, які відображені у звітності за первісною вартістю, перераховуються в гривні за курсом обміну на дату здійснення операції.

Грошові кошти та їх еквіваленти

Грошові кошти включають готівку в касі і залишки на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів включають короткострокові інвестиції з початковим терміном погашення три місяці або менше, які можуть бути конвертовані в певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Передоплати постачальникам

Передоплати постачальникам відображаються за їх чистою вартістю реалізації за вирахуванням резерву під сумнівну заборгованість.

Запаси

Запаси оцінюються за вартістю, меншою з двох: собівартості та чистої вартості реалізації. Оцінка запасів при вибутті здійснюється з використанням методу середньозваженої оцінки. Чиста вартість реалізації являє собою оціночну ціну продажу в ході звичайної господарської діяльності за вирахуванням оціночних витрат на доробку і витрат, необхідних для здійснення торгової угоди. Запаси періодично переглядаються з метою створення резервів під погіршення якості, старіння або надлишок запасів.

Торгова та інша  кредиторська заборгованість

Торгова та інша кредиторська заборгованість спочатку обліковується за справедливою вартістю, а згодом відображається за амортизованою вартістю за принципом ефективної відсоткової ставки.

Аванси, отримані

Аванси, отримані від клієнтів, спочатку обліковуються за справедливою вартістю, а згодом відображаються за амортизованою вартістю за принципом ефективної відсоткової ставки.

Кредити та позики

Первісне визнання кредитів і позик здійснюється за їх справедливою вартістю, що становить отримані надходження, за вирахуванням будь-яких понесених витрат на здійснення операцій. Після первісного визнання всі кредити і позики відображаються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка. Прибутки та збитки відображаються у складі чистого прибутку або збитку в момент вибуття зобов'язання, а також у процесі амортизації. Кредити і позики класифікуються як поточні, коли початковий термін погашення настає протягом дванадцяти місяців після закінчення звітного періоду.

Зобов'язання з пенсійного забезпечення та інших виплат

(i)  Державний пенсійний  план з фіксованими внесками

Компанія бере участь у державній пенсійній програмі, згідно з якою роботодавець повинен здійснювати внески, розраховані як відсоткова частка від загальної суми заробітної плати. Ці витрати у звіті про сукупні прибутки та збитки відображаються у періоді, в якому нараховується заробітна плата.

Оренда

Оренда, при якій за орендодавцем зберігаються всі ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на актив, класифікується як операційна оренда. Платежі, пов'язані з операційною орендою, відображаються у звіті про прибутки та збитки за період з використанням прямолінійного методу нарахування доходів протягом терміну оренди.

Потенційні зобов'язання

Потенційні зобов'язання не відображаються у фінансовій звітності, за винятком випадків, коли існує ймовірність того, що для погашення зобов'язання відбудеться вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, і при цьому сума таких зобов'язань може бути достовірно оцінена. Інформація про такі зобов'язання підлягає відображенню, за винятком випадків, коли можливість відтоку ресурсів, які являють собою економічні вигоди, є малоймовірною.

Резерви

Резерви визнаються, якщо Компанія має поточне зобов'язання (юридичне або конструктивне), що виникло в результаті минулої події, та є значна ймовірність того, що для погашення зобов'язання буде потрібен відтік економічних вигід, і може бути зроблена надійна оцінка суми такого зобов'язання. Якщо Компанія передбачає отримати відшкодування деякої частини або всіх резервів, наприклад, за договором страхування, відшкодування визнається як окремий актив, але тільки в тому випадку, коли одержання відшкодування не підлягає сумніву. Витрата, що відноситься до резерву, відображається у звіті про сукупні прибутки та збитки за період за вирахуванням відшкодування. Якщо вплив зміни вартості грошей у часі істотний, резерви дисконтуються за поточною ставкою до оподаткування, яка відображає, коли це доречно, ризики, характерні для конкретного зобов'язання. Якщо застосовується дисконтування, то збільшення резерву з часом визнається як витрати на фінансування.

Визнання доходів

Дохід від реалізації послуг з основної діяльності визнається за принципом нарахування, коли існує ймовірність того, що Компанія одержить економічні вигоди, пов'язані з проведенням операції і сума доходу може бути достовірно визначена. Сума доходу визначається на основі застосування тарифів на послуги, затверджених керівництвом Компанії.

Доходи від інших продажів визнаються при дотриманні всіх наступних умов:

-          Всі існуючі ризики і вигоди, що випливають з права власності на товар, переходять від Компанії до покупця;

-          Компанія не зберігає за собою управлінські функції, що випливають з права власності, а також реальний контроль над проданими товарами; і

-          Витрати, які були понесені або будуть понесені в зв'язку з операцією, можуть бути достовірно визначені.

Чисті фінансові витрати

Чисті фінансові витрати включають витрати на виплату відсотків по залученим кредитам та позикам, прибутки та збитки від дисконту фінансових інструментів. Чисті фінансові витрати відображаються у звіті про сукупні прибутки та збитки. Витрати по відсотках, пов'язані з позиками, визнаються як витрати в момент їх виникнення.

Податок на прибуток

Витрати з податку на прибуток включають в себе податок на прибуток поточного періоду та відкладений податок. Поточний та відкладений податок на прибуток відображається в складі прибутків та збитків за період за виключенням тієї їх частини, яка відноситься до операцій, що визнаються безпосередньо  у складі власного капіталу чи в складі іншого сукупного прибутку.

Поточний податок

Поточний податок на прибуток – це сума податку, що належить до сплати або отримання у відношенні оподатковуваного прибутку чи податкових збитків за рік, розрахованих на основі діючих чи по суті введених в дію станом на звітну дату податкових ставок, а також всі коригування величини зобов’язань по сплаті податку на прибуток за минулі роки.

Відкладений податок

Відкладений податок на прибуток нараховується за методом балансових зобов'язань по всіх тимчасових різницях на звітну дату між балансовою вартістю активів і зобов'язань, для цілей фінансового обліку та вартістю, що приймається до уваги в податковому обліку.

Відкладені податкові зобов'язання визнаються за всіма оподатковуваними тимчасовими різницями, крім випадків, коли:

-          відстрочене податкове зобов'язання виникає в результаті первісного визнання гудвілу або активу, або зобов'язання в господарській операції, яка не є об'єднанням компаній, і яке на момент здійснення операції не впливає ні на бухгалтерський прибуток, а ні на оподатковуваний прибуток або збиток; і

-          щодо оподатковуваних тимчасових різниць, що відносяться до інвестицій у дочірні та асоційовані підприємства, а також з часткою участі у спільній діяльності, якщо материнська компанія може контролювати розподіл у часі сторнування тимчасової різниці, або існує значна ймовірність того, що тимчасова різниця не буде сторнована в осяжному майбутньому.

Відкладені податкові активи визнаються по всім оподатковуваним тимчасовим різницям та перенесенню на наступні періоди невикористаних податкових збитків, якщо існує ймовірність отримання неоподатковуваного прибутку, щодо якого можна застосувати тимчасову різницю що віднімається, а також використовувати податкові збитки, перенесені на наступні періоди , крім випадків, коли:

-          відстрочений податковий актив, що стосується тимчасових різниць, виникає в результаті первісного визнання активу або зобов'язання в господарській операції, яка не є об'єднанням компаній, і який на момент здійснення операції не впливає ні на бухгалтерський прибуток, ані на оподатковуваний прибуток або збиток; і

-          щодо тимчасових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні та асоційовані підприємства, а також з часткою участі у спільній діяльності, відкладені податкові активи визнаються, тільки якщо існує ймовірність сторнування тимчасових різниць в осяжному майбутньому і буде отриманий оподатковуваний прибуток, у відношенні якого можна застосувати тимчасову різницю.

Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату складання звіту про фінансовий стан і зменшується, якщо більше не існує ймовірності отримання достатнього оподатковуваного прибутку, який дозволив би реалізувати частину або всю суму такого відкладеного податкового активу. Невизнані раніше відкладені податкові активи переоцінюються на кожну дату звіту про фінансовий стан і визнаються тоді, коли виникає ймовірність отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, що дає можливість реалізувати відстрочений податковий актив.

Відкладені податкові активи та зобов'язання визначаються за ставками податку, застосування яких очікується при реалізації активу або погашення зобов'язання, на основі діючих або оголошених (і практично прийнятих) на дату звіту про фінансовий стан податкових ставок і положень податкового законодавства. Податок на прибуток, пов'язаний зі статтями, які відображаються безпосередньо у складі капіталу, відображається у складі капіталу, а не в звіті про сукупні прибутки та збитки. Відкладені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання підлягають взаємозаліку при наявності повного юридичного права зарахувати поточні податкові активи в рахунок поточних податкових зобов'язань, і якщо вони відносяться до податків на прибуток, накладеним тим самим податковим органом на той же суб'єкт господарювання.

4.         Основні судження, оцінки та фактори невизначеності

Підготовка фінансової звітності у відповідності з МСФЗ вимагає від керівництва Компанії визначення оцінок та припущень, що впливають на сума активів та зобов’язань, розкриття умовних активів та зобов’язань станом на звітну дату, а також суми доходів та витрат за звітний період. Визначення таких оцінок включає суб’єктивні фактори та залежить від минулого досвіду, поточних та очікуваних економічних умов та іншої доступної інформації. Фактичні результати можуть відрізнятись від визначених оцінок.

Найбільш істотними областями, що вимагають використання оцінок та припущень керівництва, представлені наступним чином:

·            термін корисного використання основних засобів та нематеріальних активів;

·            оцінка справедливої ​​вартості основних засобів, що ґрунтується на переоцінці та зменшення їх корисності;

·            резерв сумнівних боргів;

·            визнання відстрочених податкових активів

·            виплати по пенсійному забезпеченню працівників

Термін корисного використання основних засобів та нематеріальних активів

Оцінка термінів корисного використання основних засобів та нематеріальних активів є предметом професійного судження, яке базується на основі досвіду використання аналогічних активів. Майбутні економічні вигоди від даних активів, виникають переважно від їх поточного використання під час надання послуг. Тим не менш, інші фактори, такі як фізичний та моральний знос, часто призводять до змін розмірів майбутніх економічних вигід, які як очікується будуть отримані від використання даних активів.

Керівництво періодично оцінює правильність остаточного терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів. Ефект від перегляду остаточного терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів відображається у періоді, коли такий перегляд мав місце чи в майбутніх звітних періодах, якщо можливо застосувати. Відповідно, це може вплинути на величину майбутніх амортизаційних відрахувань та балансову вартість основних засобів.

Оцінка справедливої ​​вартості основних засобів, що ґрунтується на переоцінці та зменшення їх корисності

Компанія повинна періодично, як це встановлено керівництвом, здійснювати переоцінку своїх основних засобів. Такі переоцінки здійснюються незалежними оцінювачами із застосуванням методів оцінки, встановлених Міжнародними стандартами оцінки, такими як: метод обліку за вартістю, метод порівняння (ринковий метод), дохідний метод.

Крім того основні засоби Компанії аналізуються на предмет виявлення ознак зменшення корисності. При визначенні ознак зменшення корисності, активи, що не генерують незалежні грошові потоки, відносяться до відповідної одиниці, що генерує грошові потоки. Керівництво неминуче застосовує суб’єктивне судження при віднесенні активів, що не генерують незалежні грошові потоки, до відповідних генеруючи одиниць, а також при оцінці термінів та величини відповідних грошових потоків в рамках розрахунку вартості активу у використанні.

Резерв сумнівних боргів

Компанія проводить нарахування резерву сумнівних боргів з метою покриття потенційних збитків у випадках неспроможності дебітора здійснювати необхідні платежі. При оцінці достатності резерву сумнівних боргів керівництва враховує поточні загальноекономічні умови, платоспроможність дебітора та зміни умов здійснення платежів.

Коригування суми резерву сумнівних боргів, що відображена у фінансовій звітності, можуть проводитись у результаті зміни економічної чи галузевої ситуації або фінансового стану окремих клієнтів.

Визнання відстрочених податкових активів

Чистий відстрочений актив з податку на прибуток, відображений у звіті про фінансовий стан, визнається щодо доходів і витрат, які можуть у майбутньому зменшити оподатковуваний прибуток. Відкладені податкові активи визнаються тільки у випадку, якщо існує ймовірність реалізації відповідного зменшення оподатковуваного прибутку. При визначенні майбутньої оподатковуваного прибутку та суми можливих у майбутньому податкових вирахувань, керівництво покладається на свої професійні судження і використовує оціночні дані, виходячи з величини оподатковуваного прибутку останніх років і очікувань щодо оподатковуваного прибутку майбутніх періодів, які є обґрунтованими в обставинах, що склалися.