Останнім часом в ЗМІ, в т.ч. в такому відомому та поважному, як «ЕП», активізувалися безпідставні звинувачення провідних учасників ринку державних облігацій, ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» (далі – Біржа) та її власників щодо, начебто, «неринковості» низки біржових угод в 2012 та 2014 роках.
Слід зазначити, що ще півтора роки тому Біржа отримувала запити від представників ЗМІ, які намагалися отримати конфіденційну інформацію про сторони угод з ОВДП, наводили сумнівні «дані» щодо, начебто, параметрів біржових угод, напевне, з метою ініціювати дискусії щодо цих «даних», які пропонується розглядати як підстави для звинувачень. Позиція Біржі щодо цього не змінилася: Біржа завжди готова надавати публічні коментарі та пояснення, однак не розкриватиме інформацію з обмеженим доступом про параметри біржових договорів. Це принципова позиція, оскільки в усьому світі будь-яка інформація про контрагентів та клієнтів за угодами розглядається як конфіденційна, і її розголошення має досить зрозумілі правові наслідки.
Вбачається, що структура та реквізитний склад «даних», певною мірою, подібний до формату звітності (адміністративних даних), де консолідується інформація про біржові правочини. Втім, фактично застосування реальних найменувань членів Біржі та цінних паперів (що є відкритою, публічною інформацією) є лише маніпулятивним інструментом, яким намагаються надати правдоподібність цим «даним» («документам», «аналітичним запискам»).
Метою цієї вже тривалої інформаційної кампанії у низці ЗМІ може бути спроба дискредитації провідних учасників національного фондового ринку та відомих посадовців, ускладнення заходів щодо оздоровлення фінансового ринку, а одним з методів – створення хибного враження про цілі та мотиви торговельної та інвестиційної діяльності на біржовому ринку державних облігацій.
Поширення в ЗМІ «даних» з незрозумілих джерел та необґрунтовані звинувачення учасників фінансового ринку, безумовно, негативно впливає на рівень довіри до ринку з боку національних та міжнародних інвесторів, ускладнює залучення до України зовнішніх інвестицій для відновлення сталого зростання національної економіки, ставить під сумнів ефективність провадження реформ.
Тим більше, якщо зважати на нещодавні звинувачення на адресу осіб, що представляють державу, в розголошенні конфіденційної інформації та замовленні публікацій у ЗМІ. Тому цілком зрозуміле публічне занепокоєння ситуацією з боку профільних об’єднань професійних учасників фондового ринку та інвесторів, їх зацікавленість в об’єктивному розгляді ситуації та законодавчому врегулюванні питань використання такої інформації суб’єктами владних повноважень.
До речі, тут може бути корисним досвід Біржі щодо забезпечення належного захисту та нерозголошення конфіденційної інформації. Зважаючи на важливість для учасників ринку питань захисту інформації, Біржа у свій час щільно врегулювала ці питання, в т.ч. на рівні своїх правил, а також періодично проводить певні правові заходи, аби пересвідчитися в неможливості розголошення фахівцями Біржі інформації з обмеженим доступом. Зокрема, ретельно аналізуються загальна система безпеки, всі робочі місця (поштові скриньки, параметри доступу до мережі Інтернет, всі можливості копіювання даних), що мають доступ до такої інформації, зокрема, внаслідок, використання програмних продуктів, де формується, консолідується та архівується звітність та інша конфіденційна інформація про біржові торги. За наслідками таких заходів жодних випадків розголошення конфіденційної інформації не виявлялося.
Повертаючись до надуманих та безпідставних звинувачень, слід зазначити, що Біржа, відповідно до вимог законодавства та нормативно-правових актів НКЦПФР, встановлює достатньо чіткі та регламентовані правила проведення біржових торгів. Тож будь-які звинувачення в «неринковості» біржових угод є очевидно хибними.
І взагалі слід зупинитися на вживанні в публікації термінології, яка, значною мірою, має дещо «побутовий», але не надто фаховий, відповідний існуючому правовому полю, характер. У випадках, коли автор публікації має досвід роботи в одному з поважних регуляторів фінансового ринку, це викликає зрозумілий подив.
Скажімо, неочевидно, що таке «неринкова» угода? Цивільний кодекс та інші законодавчі акти дають широкий простір для визначення правочинів, але неринкових серед них немає. І взагалі дивно виглядає намагання визнати «неринковою» будь-яку угоду між професійними учасниками ринку, укладену на організованому (біржовому) ринку. Можливо, йдеться про договір з «неринковою» ціною? Це, знов-таки, досить специфічний термін, але в будь-якому випадку контроль ціноутворення за заявками та договорами виконується біржами у відповідності до достатньо жорстких вимог регулятора. Можливо, йдеться про «нестандартний» біржовий контракт, що визначений у Положенні про функціонування фондових біржі як такий, що не відповідає правилам фондової біржі? Але умови укладення правочинів на будь-якій фондовій біржі чітко стандартизовані на рівні її правил, і укласти біржовий договір на відмінних від правил умовах просто неможливо, тим більше, що правила біржі реєструються НКЦПФР.
Ще приклад: «угоди, що мали ознаки фіктивності». Насправді, в правовому полі, що регулює фондовий ринок, наявні не угоди, а «емітенти цінних паперів, що мають ознаки фіктивності». Щиро сподіваємось, що автор не відносить до них Мінфін та ОВДП. Якщо йшлося про «фіктивний правочин», то його визначення наведене у статті 234 ЦКУ та передбачає вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Зрозуміло, що договір на фондовій біржі передбачає очевидний перелік правових наслідків (поставку цінних паперів та переказ коштів), дотримання яких забезпечується суб’єктами депозитарної та розрахункової інфраструктури.
Ще приклад: начебто, афілійованість певних компаній з біржовою групою «Перспектива».
По-перше, біржова група «Перспектива» - це не якась група компаній, пов’язаних з біржею, а окрема юридична особа у формі публічного акціонерного товариства. Саме ця юридична особа (ПАТ «Біржова група Перспектива») є мажоритарним акціонером фондової біржі «Перспектива», і структура власників цієї юридичної особи цілком публічна.
По-друге, в публікації плутаються поняття «зв’язаність» та «афілійованість». Законодавство про фінансові послуги визначає в якості критерію «афілійованої особи» наявність не будь-якої, а «істотної» частки в капіталі; законодавство про акціонерні товариства виходить із здійснення чи перебування під «контролем», а у відносин контролю є цілком зрозумілі, зокрема, числові критерії. Учасники фондового ринку капіталу та, напевне, і екс-фахівці його регулятора, мають розуміти, що зовсім не будь-який зв'язок може свідчити про «афілійованість». Втім, навіть «зв’язаність» нічим не обґрунтовується. Замість цього пропонується задовольнитися голослівними твердженнями та не дуже фаховими і тезами: опитані (невідомі) учасники ринку не змогли відповісти, хто «реально стоїть» за певною компанією, але в «аналітичних записках» (невідомих авторів) її «пов’язують» з біржовою групою «Перспектива». Навряд чи прийнятний такий підхід до обґрунтування тверджень.
Підкреслимо, що фізичні особи, які є власниками ПАТ «Біржова група Перспектива», а відповідно і мажоритарними власниками Біржі, мають бездоганну ділову репутацію та багато зробили для Біржі та національного ринку капіталу. Зокрема, Сергій Антонов є визнаним експертом, науковцем, автором численних статей щодо проблематики розвитку фондового ринку, одним з ініціаторів консолідації профільних об’єднань професійних учасників ринку, учасником розробки концепцій та стратегій розвитку ринку.
Стосовно, начебто, «неринковості» угод, варто окремо зазначити, що за весь час активного розвитку Біржею регульованого та конкурентного ринку публічного державного боргу регулятором не фіксувалося жодних порушень з боку Біржі щодо організації торгів державними облігаціями.
«Зоряний час» Біржі настав не в 2012 році, як зазначається в публікації, а значно раніше, фактично, з моменту створення. Торговельний майданчик від самого початку розвивався не як місце для проведення приватизаційних торгів за застарілими процедурами, а як інноваційна, суто електронна біржа, яка активно розвиває торговельні, клірингові, розрахункові технології, та, зокрема, першою на біржовому ринку України впровадила технологію Order-Driven Market та електронний документообіг (2007), спеціалізовану модель грошових розрахунків (2009) тощо. Протягом понад 10 років активно впроваджуються нові біржові технології та ІТ-сервіси. Як наслідок, «Перспектива» 5 років поспіль посідала друге місце за обсягом біржових торгів та вже шостий рік поспіль займає лідерські позиції на біржовому ринку та користується заслуженою довірою провідних учасників ринку. І наразі Біржа продовжує лідирувати в Україні. Інша річ, що обсяг організованого ринку в останні роки поступово звужується, але це не в останню чергу є наслідком негативного інформаційного фону навколо вітчизняного фінансового ринку.
Загалом протягом періоду 2012-2014 р., який намагаються аналізувати ЗМІ, на Біржі було укладено та виконано понад 22 тисячі угод з ОВДП. А суспільству пропонується поставити під сумнів їх ринковість та звинуватити активних операторів ринку тільки на підставі дивних прикладів (сумнівних «аналітичних записок» нікому не відомих аналітиків), де намальовані стрілочки за наслідками вирваного з контексту та ніким і нічим не підтвердженого «переліку» з десятку-другого «угод».
Біржа з високою повагою ставиться до шановного видання, тому вкрай розчарована фаховим рівнем підготовки матеріалу. Можливо, в погоні за сенсаційністю, застосовуються непідтверджені та сумнівні дані, поширюються точки зору винятково тих «експертів», які висловлювали свою думку винятково «на правах анонімності», вживаються невідповідні правовому полю терміни. Можна допустити, що така подача матеріалу може цікавити певні кола, зацікавлені, насамперед, в скандальності звинувачень відомих осіб, а не адекватності відображення реалій фінансового ринку України
Щиро сподіваємось, що наступні публікації про фондовий ринок будуть більш фаховими та аргументованими.
Понад те, Біржа залишає за собою право захищати свою репутацію у порядку, передбаченому чинним законодавством.