25 травня 2011 року набирає чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо іпотечних облігацій».

Цим законом вносяться зміни до Закону «Про іпотечні облігації». Так, з метою формування іпотечного покриття сукупний дохід, який емітент отримує у вигляді відсотків за іпотечними та іншими активами у складі іпотечного покриття, повинен перевищувати виплати емітента за звичайними іпотечними облігаціями за кожен процентний період звичайних іпотечних облігацій (зміни внесено до формулювання п. 3 ч. 3 ст. 13 Закону).

При цьому вилучено положення про те, що середньозважений розмір відсотків (доходу) за іпотечними та іншими активами у складі іпотечного покриття повинен перевищувати розмір відсотків (доходу) за звичайними іпотечними облігаціями (п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону).

Крім того, значно розширено норму про порядок проведення перевірок іпотечного покриття на предмет його відповідності до вимог Закону і проспекту емісії. Зазначимо, що в новій редакції такі перевірки проводяться управителем або аудитором (у старій редакції - тільки аудитором). Такі планові перевірки емітента проводяться у терміни, встановлені у проспекті емісії, але не рідше ніж один раз на рік, а позапланові - на вимогу управителя або ДКЦПФР. При цьому ДКЦПФР має затвердити порядок перевірки іпотечного покриття, а також вимоги до звіту управителя за наслідками такої перевірки і порядок його подання до Комісії, пише ЛигаЗакон.

Крім того, встановлено обов'язкову вимогу про обов'язкове вилучення активів зі складу іпотечного покриття.

У чинній наразі редакції ч. 1 ст. 14 Закону немає вимоги про обов'язкове вилучення активів зі складу іпотечного покриття, а йдеться про заміну активів у зв'язку з певними обставинами (наприклад, у разі ініціювання дострокового припинення іпотеки або ініціювання стягнення на предмет іпотеки).

Також запроваджується поняття дефолту і технічного дефолту. Дефолт настає, якщо емітент не виконує або виконує неналежним чином грошові зобов'язання щодо іпотечних облігацій; проти емітента порушено справу про банкрутство або призначено тимчасового адміністратора/ліквідатора; в інших випадках, встановлених проспектом емісії.

У зв'язку з цим Закон доповнено новою статтею 17-1 про особливості дефолту у разі призначення тимчасової адміністрації, банкрутства, ліквідації емітента.

Зміни вносяться і до інших норм цього закону, зокрема, у новій редакції викладено терміни.

Крім того, змін зазнали й інші Закони. Наприклад, у Законі «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» істотно розширене визначення діяльності з управління іпотечним покриттям.

Загалом цей Закон спрямовано на удосконалення регулювання ринку іпотечних облігацій, зокрема шляхом встановлення вищезгаданої вимоги не враховувати «сумнівні» активи у розрахунку іпотечного покриття і застосування інших заходів, передбачених внесеними змінами.