20 травня 2011 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято ряд рішень щодо зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів (рішення №№ 553 - 564), якими, по суті, зупинено обіг акцій ЗАТ «Донецьксталь», ВАТ «Донецький метзавод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», ЗАТ «Макіївкокс», ПАТ «Макіївський коксохімічний завод», ПАТ «Шахтоуправління Покровське», ПАТ «Донецький електротехнічний завод», ВАТ «Лактис», ЗАТ «Лізингова компанія Укрінкомліз», ПАТ «Племінний завод Малинівка», ВАТ «Вінтер».

Повідомлення про прийняття таких рішень в черговий раз викликало бурхливу реакцію торговців цінними паперами, яких непокоїть питання: як їм діяти у ситуації, що склалася? Асоціація «Українські фондові торговці» неодноразово привертала увагу ДКЦПФР до одного з найбільш суттєвих недоліків регулювання діяльності інфраструктури фондового ринку, а саме відсутності методологічного забезпечення єдиної процедури зупинення обігу цінних паперів, наголошувала на необхідності удосконалення такого регулювання і надавала відповідні пропозиції.

Суть проблеми полягає у тому, що встановлені ДКЦПФР процедури, які застосовуються депозитарною системою під час зупинення обігу цінних паперів, не дають торговцям цінними чіткої однозначної відповіді, з якого саме моменту обіг цінних паперів зупинено. Технологічно зупинення обігу цінних паперів реалізується шляхом здійснення реєстроутримувачами або депозитарними установами операцій щодо блокування (встановлення обмежень щодо обігу) цінних паперів у порядку, встановленому Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року №1000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2007 року за №49/13316, або Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року №999, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2007 року за №1238/13112. Тобто, фактично зупинення обігу цінних паперів відбувається тоді, коли учасники Національної депозитарної системи (реєстроутримувач або депозитарій та зберігачі) припинили обслуговування обігу цих цінних паперів.

Практика, коли між прийняттям рішення про зупинення обігу цінних паперів, оприлюдненням цього рішення і безпосереднім зупиненням обігу в депозитарній системі цінних паперів проходить значний проміжок часу (в даному випадку - 7 днів), значно збільшує ризики діяльності торговців цінними паперами та інвесторів, оскільки договори, укладені в цей період у зв'язку з неінформованістю учасників про прийняті рішення, можуть бути визнані недійсними. Зі свого боку, податкові органи також застосовують жорсткі санкції до підприємств за укладення угод після прийняття рішень про зупинення обігу цінних паперів. Відповідні суми вилучаються з обсягу валових витрат, безпідставно зростає база для оподаткування.
Проекти нормативно-правових актів, що розробляються ДКЦПФР, завжди досить детально обговорюються з професійними учасниками фондового ринку.

Прийняття ж зазначених рішень продемонструвало певну інформаційну закритість ДКЦПФР, оскільки учасникам ринку не зрозумілі підстави їх прийняття (офіційна позиція ДКЦПФР стосовно рішень №№ 553 - 564, прийнятих 20 травня, була оприлюднена на сайті ДКЦПФР лише 30 травня), зате добре відчутні негативні наслідки подібної інформаційної політики. Інвестори, що інвестували в цінні папери названих у рішеннях підприємств, отримали суттєві збитки як внаслідок зниження вартості цінних паперів, так і внаслідок обмеження можливості реалізовувати своє право власності. АУФТ дотримується позиції, що ні інвестори, ні торговці цінними паперами не повинні потерпати від рішень регулятора фондового ринку.
Враховуючи викладене, звертаємося з проханням щодо оперативного прийняття ДКЦПФР окремого рішення (роз'яснення) щодо порушеного питання, яке б убезпечило інвесторів і торговців цінними паперами від негативних наслідків, пов'язаних з набранням чинності рішеннями ДКЦПФР від 20.05.2011 №№ 553-564.