Такі пріоритети стосовно ринку капіталу реалізовані в проекті закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу) (реєстраційний №6303).

Цей законопроект є частиною реформи системи державного регулювання ринків, він посилює інституційну та фінансову незалежність Комісії – регулятора українського ринку капіталу. Прийняття законопроекту дозволить покращити дисциплінованість учасників ринку, ефективно протидіяти зловживанням з цінними паперами, збільшити інвестиції в економіку України через підвищення довіри до ефективності державного регулювання ринку капіталу.

За словами Заступника Керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлії ВІТКИ, Україна є однією з небагатьох країн, яка до сьогоднішнього дня не підписала Меморандум IOSCO. В нашій країні фактично немає ринку корпоративних цінних паперів, 90% торгів на фондовому ринку припадає на позабіржовий сегмент, 90% біржових торгів відбувається з ОВДП, в Україні не було жодного ІРО і не існує класичних публічних компаній.

Це все підштовхує до дискусії з приводу того, яким ми бачимо ринок капіталу. На думку пані Вітки, треба з’ясувати чи відрізняється регулювання на фондовому ринку від регулювання інших сфер економічної діяльності. При цьому слід брати до уваги асиметрію інформації на цьому ринку, яка має місце в силу його природи, агентські витрати і так званий «зовнішній ефект», коли шкоди або вигоди здійснюють вплив на третіх осіб, які їх не планували.

Крім того, якщо враховувати розвиток інновацій (краудфандінг, крипотовалюти), що змінюють ландшафт фінансових ринків світу, треба визначитися, як регулятор має відповідати на ці виклики.

Інструментом досягнення поставлених цілей щодо ефективного регулювання ринку цінних паперів України може стати новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу). Причому посилення інституційної спроможності НКЦПФР поряд із необхідністю прийняття закону про «спліт» передбачено у Меморандумі між Україною та МВФ.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Голова НКЦПФР Тимур ХРОМАЄВ підкреслив, що вітчизняний регулятор фондового ринку має виконувати такі ж функції, як і регулятори в інших країнах. На жаль, в Україні ринок цінних паперів функціонував для посередників та проведення приватизації, що принесла не дуже якісні результати. Зараз 90% операцій на українському фондовому ринку не сумісні з інвестиційною діяльністю. Тому вкрай важливо змінити парадигму розвитку ринку та ставлення до інвесторів. Саме на це спрямований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу).

«Місією» регулятора має бути: нагляд за тим, щоб ринки капіталу працювали прозоро, ефективно та справедливо; застосування санкцій проти порушників; розвиток ринків, що сприятиме збільшенню накопичень населення та економічному зростанню; захист всіх інвесторів.

За словами пана Хромаєва, щоб НКЦПФР діяла ефективно, вона повинна отримати інституційну незалежність, повну відповідальність, належне фінансування, повноваження у правозастосуванні, можливість транскордонних заходів та розслідувань.

Незалежність має гарантуватися наступним:

– порядок призначення та звільнення Голови та членів має бути прозорим та об’єктивним;

– фінансування Комісії повинно бути стабільним і гарантованим та визначатися на підставі необхідних витрат на нагляд за ринком;

– ніхто не може втручатися в діяльність Комісії;

– рішення НКЦПФР (щодо проведення перевірок чи нових правил ліцензування тощо) не повинні потребувати погодження іншими державними органами.

У свою чергу відповідальність Голови, Членів та службовців Комісії має полягати в тому, що вони:

– несуть персональну відповідальність за зловживання владою або неналежне виконання службових обов’язків;

– повинні діяти неупереджено та незалежно від політичних чи особистих уподобань;

– не мають права входити до органів управління та/або володіти компаніями – професійними учасниками ринку;

– повинні виконувати вимоги антикорупційного законодавства (в тому числі не мати членів сім’ї, які є членами органів управління та/або володіють професійними учасниками ринку).

ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ РИНКУ

Як вважає народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності Павло РІЗАНЕНКО, сьогодні має йти мова про друге народження фондового ринку в Україні, зокрема ринку акцій. Адже перша спроба його формування у ході приватизації виявилася невдалою. Формально в нашій державі є публічні компанії. Але жодна з них не пройшла через процедуру ІРО з метою залучення капіталу від приватних інвесторів. Хто хотів отримати інвестиції, йшов на іноземні фондові ринки.

Передумовою ефективного розвитку ринку є наявність на ньому довгострокових фінансових ресурсів, насамперед пенсійних коштів. Тобто реальний фондовий ринок в нашій країні може з’явитися тільки після запровадження другого накопичувального рівня пенсійної системи. Сьогодні у Парламенті відпрацьовуються шляхи реформування солідарної пенсійної системи. При цьому з Урядом досягнуто компроміс про те, що одночасно буде йти мова про запровадження з початку 2019 року накопичувальної пенсійної системи. Можливо, ця дата буде змінена, проте є політичне розуміння необхідності такого кроку.

Торкаючись теми вдосконалення державного регулювання на фондовому ринку та перспектив прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу), пан Різаненко підкреслив, що основними чинниками для регулятора мають бути повноваження, незалежність, автономність та спроможність, зокрема фінансова.

Як показує досвід реформування НБУ, воно було достатньо болючим. Відбулося очищення банківського сектору, багато учасників зникло з ринку. Проте це вимушені заходи, що покликані сприяти ефективному розвитку. Аналогічна ситуація може спостерігатися й на фондовому ринку після отримання його регулятором відповідних повноважень.

ІНВЕСТИЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Для іноземних інвесторів, що працюють на українському ринку, важливими чинниками є курсова стабільність та можливість репатріації капіталу, вважає Керуючий директор Dragon Capital Андрій ДМИТРЕНКО. На щастя, останнім часом відбувається лібералізація валютного регулювання з боку Нацбанку. При цьому ключовим моментом є прозорість та стабільність інвестиційного клімату з точки зору нормативів, які впливають на процес інвестування і репатріації капіталу.

Для зарубіжних, а також вітчизняних інвесторів вкрай важливою є також стабільність переліку компаній, в які можна здійснювати інвестиції. На жаль, в Україні останнім часом внаслідок очищення ринку акцій він суттєво звузився. До того ж, багато ПАТ перетворилися у ПрАТ і пішли з ринку. Значні проблеми виникають й щодо публічних компаній, основним акціонером в яких є держава. Для вирішення цих питань, держава, на думку Андрія Дмитренка, має забезпечувати зрозумілий, прозорий та передбачуваний інвестиційний клімат.