"Насос" інвестицій для економіки: навіщо Україні фондовий ринок


ПОВНОЦІННИЙ ФОНДОВИЙ РИНОК СПРИЯЄ ПРИХОДУ ІНВЕСТИЦІЙ

В Україні фондовий ринок існує з часу зародження незалежності, але в реальності він не виконує своїх базових функцій. Відсутність повноцінних фондових майданчиків позбавляє нашу економіку мільярдних інвестицій, які йдуть в інші країни. Уряд останнім часом, начебто, почав турбуватися цим питанням, але поки все залишається на рівні декларацій. У будь-якому випадку, ні про який фондовий ринок говорити не доводиться, поки не буде проведена реальна, а не косметична судова реформа, в результаті якої інвестори отримають захист від свавілля судів і силових відомств. "Апостроф" розбирався в проблемі.

Будь-який українець, який має деякі вільні кошти, може інвестувати їх в акції найбільших міжнародних компаній, таких як Facebook чи Tesla. Купити ці та інші цінні папери наш громадянин зможе, зрозуміло, на іноземній фондовій біржі, наприклад, Нью-йоркській NYSE.

Просто так купити акції умовного громадянину Петренку безпосередньо на фондовому майданчику буде досить складно, але йому свої послуги готові запропонувати посередницькі фірми, яких в Києві вже досить багато.

За невеликі комісійні, а іноді взагалі без них (в залежності від типу цінних паперів), ці фірми пропонують українцям стати власниками різних пакетів акцій, облігацій, деривативів та інших фінансових інструментів пропорційно обсягам їхніх інвестицій.

Але для початку громадянину Петренку потрібно буде відкрити в цій брокерській компанії рахунок - як правило безкоштовно. Після чого тепер вже легальний трейдер Петренко зможе приступити до біржових торгів.

"Більш ніж 30 світових майданчиків доступні з одного торгового терміналу. Тепер клієнти компанії, прямо з України, можуть купувати акції американських, європейських і транснаціональних кампаній, таких як Facebook, Apple, Tesla, Coca-Cola, BMW, Sony, Boeing і т.д. Також є можливість торгувати ф'ючерсами і опціонами на Чиказькій, Лондонській, Токійській та інших біржах", - сказано на сайті однієї з таких посередницьких фірм.

Успішність біржової торгівлі буде залежати від фінансової грамотності громадянина Петренка, а також від банального везіння. Але, в будь-якому випадку, він, як і інші українці, які займаються міжнародною біржовою торгівлею, підтримують своїми діями економіку США та інших країн, а не свою власну.

При цьому звинувачувати в цьому співвітчизників було б несправедливо, оскільки умови, які їм пропонують посередники, цілком привабливі. Прибутковість по акціях може становити 10%.

На батьківщині такий дохід українцям не світить. Відсотки по депозитах в банках, особливо в іноземній валюті, мізерні. Є, звичайно, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), прибутковість по яких більше, але навіть великі інвестори ставляться до них насторожено - через загальну нестабільність української економіки.

 

СУСЛИК НЕ ВИДНО, АЛЕ ВІН Є

Відтягнути гроші українців з міжнародних біржових майданчиків міг би внутрішній фондовий ринок, але з ним є проблеми.

Перша фондова біржа в нашій країні з'явилася ще в 1991 році. "Українська фондова біржа", зокрема, зіграла важливу роль в процесі грошової приватизації в "лихі 90-і".

Нагадаємо також, що з 1996 року проводяться торги на майданчику під назвою "Перша фондова торговельна система" (ПФТС).

Число фондових бірж в країні свого часу доходило до десятка, однак сьогодні їх істотно менше. У реєстрі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) значаться: ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" (УМВБ), ПАТ "Українська біржа" (УБ), ПАТ "Фондова біржа ПФТС" та ПАТ "Фондова біржа" Перспектива", яка на відміну від трьох інших знаходиться не в Києві, а в Дніпрі.

При цьому 99,9% від усього обсягу угод з цінними паперами в Україні припадають на ПФТС, "Перспективу" і "Українську біржу".

У квітні 2021 року НКЦПФР анулювала ліцензію найстарішої біржі - ПрАТ "Українська фондова біржа". Причина - відсутність професійної діяльності на фондовому ринку протягом року (мова про 2020 рік).

Ситуація з "Українською фондовою біржею", мабуть, є найкращою ілюстрацією того, що собою являє фондовий ринок країни. Тобто, з одного боку, він, як би, є, а з іншого, - його немає.

"Формально фондовий ринок в Україні існує. Але чи виконує він стандартну функцію фондового ринку? - ні, не виконує", - зазначив у розмові з "Апострофом" інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.

Причин, за якими фондовий ринок України, незважаючи на досить довгий період його існування, слабо розвинений, кілька. Зокрема, це - високий поріг входу на ринок, який доступний далеко не кожному.

"Мінімальна сума інвестицій в держоблігації становить 11 500 гривень, в корпоративні облігації варто інвестувати від суми в 47 000 гривен, поріг входу покупки дивідендних українських компаній становить 36 750 гривень, щодо міжнародних компаній рекомендовані суми інвестицій починаються від 7000 доларів, а інвестиції в IPO починаються від 2000 доларів. При таких обмеженнях обсяг угод по українській біржі за квітень був в кількості 513 штук, а в сумі він склав 537 272 323 гривні ", - розповів виданню старший аналітик компанії Empori group Артем Беркович.

За його словами, в інших країнах є багато компаній внутрішнього ринку, які всі знають і в які не бояться інвестувати. В Україні ж компанії, які знаходяться на внутрішньому ринку, не завжди цікаві для інвестування, так як структура їх діяльності, склад засновників, правдивість доходів і відкритість в цілому не вселяють довіри.

На українському фондовому ринку торгуються в основному акції великих компаній з низькою ліквідністю, таких, як "Укртелеком" або "Райффайзен Банк Аваль", додає аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко.

"За ними йдуть торги, але купити великий пакет або вийти з паперів дуже складно", - сказав він в коментарі "Апострофу". - Є ще малоліквідні папери, які нікому не потрібні, а також трохи торгуються деривативи (ф'ючерси) на гривню".

Ще однією особливістю українського фондового ринку є те, що до нього, фактично, не залучено населення. "У нас - це інструмент для отримання прибутку обмеженої кількості людей", - говорить Артем Беркович.

Якщо не вдаватися до мови дипломатії, то, насправді, основними видами діяльності на вітчизняному фондовому ринку до недавнього часу були "обнал" і "схемотоз".

Правда, як відзначають фінансисти, за останні кілька років відбулося очищення ринку від сумнівних учасників. Однак в результаті цієї "чистки" на ринку майже нічого і нікого не залишилося.

 

ЯКА ЕКОНОМІКА, ТАКИЙ І ФОНДОВИЙ РИНОК

В одному з недавніх інтерв'ю - уже після звільнення з посади глави НКЦПФР, яке відбулося в лютому цього року, Тимур Хромаєв заявив, що ринок цінних паперів і фінансовий ринок в Україні є "відображенням тієї економічної моделі, яка є в нашій країні". "Ринок на сьогоднішній день не є чимось повноцінним, як механізм формування додаткової вартості, який робить істотний внесок у наше економічне життя", - сказав він.

Зауважимо, що, за великим рахунком, економічної моделі в Україні як такої немає - наша країна перетворилася на сировинний придаток Європи та Азії. І ті невеликі гроші, які заробляються на експорті руди, металів і продовольства, в значній мірі йдуть не у вітчизняну економіку, а на покупку закордонної нерухомості та інвестування в закордонні ж бізнес-активи.

Україна перетворилася на сировинний придаток Європи і Азії

Тобто, проблеми з торгівлею на внутрішньому фондовому ринку є не тільки у простих українців, а й великого бізнесу.

Але що потрібно зробити, щоб фондовий ринок почав нормально працювати, і гроші йшли на підтримку економіки України, а не інших країн?

"Ми знову будемо говорити про верховенство права, захист прав міноритаріїв, суди", - говорить Сергій Фурса.

Максим Пархоменко згоден. За його словами, країні потрібна повноцінна судова реформа.

І, як наслідок, - захист інвесторів від свавілля судів і силовиків.

Крім того, фондового ринку потрібні учасники, яких зараз немає. "Учасники - це, в першу чергу, фонди. Саме вони акумулюють гроші і запускають всі процеси. Гроші в фонди приходять від населення", - говорить Пархоменко.

Такі кошти можна було б отримати в результаті впровадження накопичувального рівня пенсійної системи, але зараз незрозуміло, коли він запрацює і чи запрацює взагалі, принаймні в доступному для огляду майбутньому.

Втім, навіть якщо на фондовому ринку і станеться якесь пожвавлення, існують певні ризики, в першу чергу, для простих українців.

За словами Артема Берковича, рівень фінансової грамотності населення залишається дуже низьким: "Тобто можна очікувати, що поки що це буде якийсь "чесний" спосіб відбирання коштів у населення. Інвестиції без знань і досвіду - це вірний програш на біржі".

 

СПРАВА НА МІЛЬЯРДИ

Кабмін України одним зі своїх пріоритетів на 2021 рік визначив створення повноцінного фондового ринку в країні. До цього процесу планується залучити наших міжнародних партнерів, зокрема, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). З ними, як очікується, незабаром буде підписаний відповідний меморандум.

Однак чи потрібен, насправді, Україна фондовий ринок? - адже ми якось жили без нього 30 років.

"Фондовий ринок - це важливий елемент інфраструктури розвиненої економіки, тому що через нього компанії отримують можливість залучати ресурси, одночасно у компаній з'являється стимул розвиватися, ставати прозорими", - говорить Сергій Фурса.

І, звичайно ж, повноцінний фондовий ринок - це інструмент залучення інвестицій і наповнення бюджету.

"Влада зможе прогнозувати потік коштів населення. Зараз гроші осідають не в банках, а в інвестиціях в фінансові піраміди, криптобіржі, біржову торгівлю через різних брокерів. Але, маючи свою повноцінну розвинену біржу, влада буде знати у кого скільки коштів знаходиться в обігу, і з цих коштів, що торгуються на біржі, будуть платитися податки в держскарбницю", - зазначив Артем Беркович.

При цьому фондовий ринок - це свого роду "насос", що втягує гроші в національну економіку.

"У потенціалі фондовий ринок може дати українській економіці близько 50 мільярдів доларів протягом десяти років, - каже Максим Пархоменко. - Важливо розуміти, що це - прямі гроші для компаній, які створять нові робочі місця, оновлять технології і будуть розвивати економіку в цілому. Тобто кожний долар піде не на проїдання, а створить додаткову вартість в інших галузях".

Що ж, перспективи, дійсно привабливі. Але, поки не буде довіри до судової системи, поки не буде цивілізованого правозастосування, ніякого фондового ринку в Україні не буде, - скільки б правильних законів і меморандумів не приймали. А, значить, українці продовжать інвестувати куди завгодно, тільки не в свою країну.

 

Автор: Віктор Авдєєнко

 

Джерело: Апостроф, 05.06.2021, 14:28

5 червня 2021 р.