Про запуск ринку віртуальних активів, MiCА та нові фінансові інструменти в Україні


“Коли Україна переможе, сюди прийдуть інвестиції у великих обсягах. Ми маємо підготуватися до цього,” – каже Руслан Магомедов, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Як саме Комісія готується до напливу інвесторів після перемоги? Коли запрацює ринок віртуальних активів в Україні? Та чи справді ринок капіталу – це дзеркало економіки країни? Про це та інше читайте в інтерв’ю FinTech Insider.

  • Фондовий ринок – серце економіки, це ми бачимо на прикладі США. Коли, на вашу думку, відбудеться повноцінний запуск фондового ринку в Україні, який буде акумулювати кошти населення?

Ми розуміємо, що коли Україна переможе, то сюди прийдуть інвестиції у великих обсягах. Частина з них буде прямими інвестиціями, інша частина піде через банківські механізми, але без ринку капіталів нам не обійтись. Адже багато західних інвесторів і не тільки звикли до цього ринку, це для них звичний інструмент. І для того, щоб це було цікаво та максимально зручно, ми маємо підготуватися для цього моменту, використовуючи даний час для цього.

Але всі повинні розуміти, що ринок капіталу – це дзеркало економіки країни, він не може існувати окремо, тому ми очікуємо синхронне відновлення економіки та розвиток ринку. Найголовніше – щоб на ринку з’явились різноманітні ліквідні інструменти. Тоді ринок капіталу буде виконувати свою головну роль – перерозподіл капіталу в економіці. Тоді і кошти населення, і кошти пенсійних фондів та інших інвесторів можуть та будуть акумулюватися на ринку капіталу.

  • До повномасштабної війни в Україні почали набирати популярність інвестиції в американський фондовий ринок через фінтех-додатки. Як ви оцінюєте такий тренд?

Такий тренд дійсно був. Вірніше сказати, це запит інвесторів на інструменти ринку капіталу. Відверто кажучи, для країни це не дуже добрий знак, оскільки йде відтік капіталу. Але не завжди (в залежності від моделі роботи українських брокерів). Наприклад, коли іноземні цінні папери заводились в Україну, то обіг акцій був в країні, і розрахунки проводилися за гривні всередині українського ринку капіталу.

Повертаючись до питання, головне, що я бачив в цьому процесі – це зародження класу інвесторів в цінні папери. Зародження культури інвестування, це навчання та популяризація ринку. За рахунок цього створюється пласт населення інвесторів, які надалі також будуть інвестувати і у вітчизняні цінні папери, створюючи ліквідність на ринку України.

  • В продовження попереднього питання: існує думка, що доступ до фондового ринку можуть мати лише кваліфіковані інвестори. Чи не є це обмеженням прав? Як це буде організовано в Україні, коли, все ж таки, повноцінно запрацює фондовий ринок?

Ні. Тут мова йде не про обмеження прав, а навпаки, про захист інвесторів. Питання потребує широкої відповіді, але спробую відповісти в декількох реченнях.
Ця модель працює по всьому світу вже багато років, а ми її запровадили не так давно. З прийняттям закону, де вже є чітке тлумачення (Закон України про ринки капіталу, стаття 6).

Всі повинні розуміти, що інструменти ринку капіталу мають різний ризик та різну ліквідність, це з одного боку. З іншого, є різні інвестори, які мають різний досвід роботи на ринку та різні статки. Тому система побудована так, щоб кваліфіковані інвестори, маючи досвід та не останні статки, могли б заходити в більш ризикові інструменти, усвідомлюючи всі можливі ризики. Та навпаки з некваліфікованими, до яких приділяється більше уваги у вимогах до роботи брокера з такими.

  • В Європі стають популярними краудінвестиційні майданчики для фінансування МСБ. А в Україні навіть немає закону про краудфандинг. Чи не планує Комісія взяти на себе місію створення цього підґрунтя?

Так, це дуже цікавий сегмент. І на виконання євроімплементації Комісія разом з НБУ буде розробляти законопроект на основі європейської директиви.

  • Ринок криптовалют і віртуальних активів є дуже динамічним сегментом. Існує гіпотеза, що коли правила регулювання в Україні повноцінно запрацюють, ми можемо претендувати на левову частку ринку в Європі. Минулого року закон було прийнято, тепер же його треба синхронізувати з європейським законодавством (MiCA). Як ви вважаєте, коли ж запрацює повноцінне регулювання і чи дійсно Україна може стати лідером в Європі?

Україна вже є лідером цієї індустрії в світі. Наприклад, ми посіли третє місце серед 146 країн у глобальному індексі використання криптоактивів. Про це свідчать дані дослідження аналітичної блокчейн-компанії Chainalysis.

Закон 3637, який був прийнятий в минулому році, не вступив в дію, оскільки потрібно було внести необхідні зміни в Податковий та Цивільний кодекси, які б запустили закон.

Наразі Комісія з міжнародними колегами розробляє зміни до основного закону, а саме впровадження норм регламенту MiCА. Ми вже розробили декілька основних статей, а також концепцію оподаткування ринку віртуальних активів. Наші напрацювання виносяться на публічні обговорення для учасників ринку, стейкхолдерів державного сектору та всіх зацікавлених структур. Для цього ми створили майданчик – Консультаційну раду.

Щодо термінів, то тут складно сказати. Ми сподіваємось, що наші зміни до закону будуть незабаром внесені у Верховну Раду України. І паралельно будуть внесені корективи до Податкового кодексу та Цивільного кодексу.

  • До речі, як ви оцінюєте MiCA? ЄС – не перша юрисдикція, яка випускає правила регулювання крипторинку. Чим цей закон відрізняється?

Ми вибрали для себе шлях євроінтеграції, як і вся Україна. Тож працюємо над впровадження регламенту MiCA. Документ розроблявся найвпливовішими фахівцями світового значення, які зібрали кращу експертизу та практику того ринку віртуальних активів, який існував на території всієї Європи. Вже існує абсорбція помилок та коригувань, які викладені на папір експертами ЄС. Ми, як майбутній член ЄС, теж беремо в роботу ці всі аспекти.

  • Як ви оцінюєте спільну роботу з Національним банком в рамках імплементації закону? Хто буде відповідати за моніторинг? Адже, по суті, це перетинається з класичними фінансовими послугами.

В законодавстві чітко прописано, що державне регулювання ринку віртуальних активів здійснюється державою в особі НКЦПФР та НБУ. Мова йде про комплексні заходи щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком віртуальних активів, регулювання правил функціонування постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, а також заходів щодо запобігання і протидії зловживанням і порушенням на ринку віртуальних активів.

Разом з колегами з НБУ ми плідно працюємо на всіх етапах розробки змін до профільного закону. Ми отримуємо від них якісну експертизу та консультації.

Якщо говорити про зони відповідальності регуляторів, то перш за все, ми повинні отримати визначення поняття віртуальних активів та сфери його застосування в законодавчій площині.

Однак, в MiCA є чіткий розподіл повноважень регуляторів. Насамперед, це регулювання Electronic money tokens (EMTs) – токени електронних, яке буде повністю під наглядом НБУ.

  • ТОП новиною минулого року став крах FTX, який викликав ще декілька банкрутств на ринку. Чи чекати подальшого ефекту доміно? Як користувачам захиститись від банкрутств криптобірж та інших гравців на ринку?

Кейс FTX напряму пов’язаний з ліцензійними вимогами. Це показало всім, що там були афілійовані сторони і не були витримані вимоги по капіталу.

Тож ми прагнемо прописати правила для більшості процесів роботи на ринку віртуальних активів. Тим самим ми виведемо із сірої зони те, що знаходиться там зараз. По-перше, це розвиток бізнесу. Коли є чіткі правила і розуміння, як будувати бізнес, то це стає інвестиційно привабливим. По-друге, це сплата податків.

  • Чи зацікавлена Комісія в приході міжнародних гравців, зокрема криптобірж, на український ринок і як плануєте захищати кінцевих користувачів?

Вже зараз ми бачимо інтерес зі сторони бірж, які хочуть побудувати свою роботу саме в Україні, враховуючи наш потенціал. Також є багато бажаючих, які будуть вибудовувати різні бізнес-моделі в своїх комерційних інтересах.

Для того, щоб надавати весь необхідний комплекс сервісних послуг кінцевому споживачеві, має бути декілька ліцензій, які має отримати біржа. В MiCA є розуміння та вимоги до всіх видів ліцензій та ліцензіатів. Мова йде про 10 послуг:

  • зберігання та адміністрування віртуальних активів від імені третіх осіб;
  • функціонування торговельного маи?данчика для віртуальних активів;
  • обмін віртуальних активів на грошові кошти;
  • обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи;
  • виконання замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб;
  • розміщення віртуальних активів;
  • надання послуг з переказу віртуальних активів від імені третіх осіб;
  • отримання і передача замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб;
  • надання консультацій щодо віртуальних активів;
  • діяльність з управління портфелем віртуальних активів.

Однак зараз ми говоримо про регулювання діяльності на території України, де все буде максимально ліцензовано та зрозуміло. Але це не говорить про те, що така легалізація – це максимальний захист. Всі ми повинні розуміти, що віртуальні активи несуть підвищений ризик в частині інвестицій, або операцій пов’язаних з ними.

  • В продовження попереднього питання. Як, захищаючи користувачів, не допустити зарегульованості ринку і зберегти баланс між інноваціями і регуляцією? Чи плануєте орієнтуватись у цьому питанні на досвід якоїсь конкретної країни?

Як я вже зазначав, враховуючи євроінтеграційний процес в Україні, ми активно працює над розробкою профільного закону і впроваджуємо саме регламент MiCA, щоб відповідати кращим європейським практикам. Ось це наш орієнтир і ми рухаємось в цьому напрямку.

  • Над чим працюватиме Комісія у найближчі місяці?

Окрім запуску ринку віртуальних активів, Комісія має низку проектів та реформ, які розпочала минулого року та продовжить у 2023 році. Це:

Сек’юритизація

Комісія запустила новий напрямок і це доволі злагоджений механізм фінансування. Ми вважаємо, що іпотека – це те, що допоможе відновити нашу країну. Тому ми працюємо над таким фінансовим інструментом, як сек’юритизація, щоб іпотека запрацювала саме так, як у всіх розвинених країнах. Для банків це стане ще одним ефективним додатковим інструментом, не лише ОВДП і облігації місцевої позики, а й іпотечні цінні папери.

Підготовка до запуску цього напрямку розпочалася давно, однак саме зараз під час війни посилився запит на такий механізм. Комісія активно працює в цьому напрямку, для цього необхідні законодавчі ініціативи та перебудова інститутів рейтингових агентств. А говорячи про новобудови (первинний ринок), то необхідно розробити прозору фінансову роботу самих забудовників, над цим ми і працюємо. Збираємо необхідну експертизу від фахівців ринку та працюємо з профільними органами.

Нещодавно ми затвердили та оприлюднили Концепцію запровадження законодавчої бази щодо облігацій з покриттям та сек’юритизації в Україні.

Інвестиційні рахунки

Практика накопичення громадянами заощаджень на особових рахунках є широко розповсюдженою у західних країнах, зокрема, США, Канаді, Британії, ЄС тощо. Україна теж має всі можливості для запуску такого фінансового інструменту.

Ми активно працюємо також і в цьому напрямку. Мова йде про те, що українці матимуть можливість відкрити особовий рахунок — середньостроковий (до 3 років) або довгостроковий (до 7 років) для інвестування власних заощаджень.

Ключовою ознакою такого фінансового інструменту є податкові переваги. За умови дотримання всіх вимог по функціонуванню такого рахунку (строку дії, неперевищенні ліміту суми зберігання, зняття не раніше встановленого строку) громадянин звільняється від оподаткування прибутку, отриманого від операцій за цими рахунками.

Для нашої економіки це також додаткові кошти від громадян. Адже кошти на індивідуальних рахунках активно працюватимуть, вкладаючись посередниками в надійні інструменти ринку капіталу. На першому етапі це можуть бути: муніципальні, корпоративні облігації, акції, які торгуються на біржі, депозитні сертифікати банків, відкриті інвестиційні фонди.

У ВРУ на початку жовтня 2022 року був зареєстрований законопроект №8111, який покликаний запровадити в Україні особисті інвестиційні рахунки. Ми в цілому підтримуємо запропонований текст документа, але за умови доопрацювання його окремих норм.

Пенсійна реформа

Ми є одним із ключових стейкхолдерів пенсійної реформи. І для нас важливо її ефективне запровадження, тому що це запорука активізації ринку капіталу. Роль Комісії вагома, адже наше завдання полягає в тому, щоб розбудувати інфраструктуру та нагляд за фінансовою компонентою, яка включає накопичення та належне зберігання грошей громадян. Якщо говорити більш детально, то це встановлення вимог до провайдерів ринку, складу активів, системи розкриття інформації.

Ми вважаємо, що важливим є не лише сам факт прийняття відповідного закону (2683), а й практична реалізація його положень. Це про побудову належної системи, здатної своєчасно реагувати на можливі потенційні ризики заздалегідь. На побудову такої системи потрібен певний час, і запрацювати вона має до сплати першого накопичувального внеску.

Комісія активно працює у складі робочих груп щодо своєї зони відповідальності, долучається до всіх процесів запровадження цієї реформи разом із іншими стейкхолдерами.

Якщо говорити про терміни, то виконавці мають з усією відповідальністю поставитись до процесу правильного планування та визначення оптимальних термінів розгортання цієї системи. Період воєнного стану може бути використаний для формування необхідного нормативного забезпечення, щоб після перемоги система могла бути розбудована та впроваджена без зайвих зволікань. Однак всі важливі етапи розгортання системи мають бути усвідомленими.

Реформа самої Комісії. Закон 5865

Навколо цього закону багато критики та дискусій. Наша позиція проста: закон концептуально правильний і потрібний, якщо ми хочемо працювати за європейськими правилами та принципам IOSCO. Однак ми розуміємо, що в країні війна, економічна ситуація тяжка, і ті вимоги, що закладені в законі – надто завищені для реалізації саме зараз.

Ми виступаємо за прийняття цього закону, але з деякими відтермінуваннями статей закону, за умови настання трьох опцій. Що з цього буде першим на часі:

  • 2029 рік,
  • Членство в ЄС,
  • досягнення економіки України 300 млрд доларів США.

Однак наша чітка позиція в тому, що для впровадження принципів IOSCO потрібна сама реформа регулятора. Ми вважаємо, що деякі статті закону мають бути запущені першочергово – це фінансова незалежність та відсутність державної служби. Ці два пункти взаємопов’язані. Це про зарплати, гнучкість працевлаштування, структуру самого органу, автоматизація та діджиталізація всіх процесів. За два чи три роки ми зможемо провести внутрішню реформу самого регулятора. І найголовніше – це відміна юстування нормативно-правових актів для того, щоб регулятор міг швидко реагувати на всі потреби розбудови і розвитку ринку.

27 лютого 2023 р.