У розпорядженні "РЕ" опинилася фінальна версія урядового законопроекту № 9426 "Про депозитарну систему України".

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, за словами депутата Юрія Полунєєва, уже готовий передати документ на друге читання, куди він, швидше за все, буде відправлений на майбутньому пленарному тижні - 3-6 липня.

Першу версію законопроекту уряд вніс до парламенту ще в листопаді 2011 року. Ключовою його нормою було створення Центрального депозитарію. Крім того, документ скасовував діяльність реєстраторів і давав біржам можливість займатися клірингом, а також передбачав переведення всіх цінних паперів у бездокументарну форму.

Уже тоді документ викликав двояку реакцію. Наприклад, біржі підтримали ініціативу, яка передавала їм право клірингу.

Однак об'єднання учасників ринку розкритикувало рішення вивести з обігу акції в документарній формі, так як більша частина паперів до сих пір не дематеріалізована. Крім того, були висловлені зауваження щодо створення Центрального депозитарію у формі акціонерного товариства, так як це може спричинити корпоративні конфлікти.

Проте, версія закону, підготовлена ??до другого читання, потрапила під ще більший шквал критики. У першу чергу це пов'язано зі статтею 15 закону, в якій детально виписана процедура створення такого собі Центрального розрахункового центру.

Він буде заснований Національним банком у формі публічного акціонерного товариства зі статутним фондом не менше 100 мільйонів гривень і 100% участю в ньому держави в особі НБУ. Частка Нацбанку може бути розмита лише через 5 років, і то, не менш ніж до 25%+1 акцій.

Основним завданням ЦРЦ стане здійснення грошових розрахунків за угодами з цінними паперами на фондових біржах з дотриманням принципу "поставка проти платежу".

Причому, порядок проведення клірингових операцій буде встановлюватися Національним банком за погодженням з НКЦПФР.

І якщо спочатку передбачалося, що клірингом займуться фондові біржі, Центральний депозитарій, депозитарій НБУ та спеціалізовані клірингові установи, що отримали ліцензію, то тепер біржі, по суті, позбавляються права займатися клірингом, а Нацбанк стане ще одним контролюючим органом.

Провідні торговці, інвесткомпанії, "Українська біржа" та ПФТС уже підняли сполох.

"Проектом закону в структури фондового ринку вводиться такий новий елемент, як Центральний розрахунковий центр, для створення якого Національний банк, як єдиний його власник, повинен виділити 100 мільйонів гривень бюджетних коштів. У результаті створюється монополія на такі ринкові функції, як кліринг і розрахунки за операціями з фінансовими інструментами, які відносяться до елементів системи управління ризиками при виконанні зобов'язань", - йдеться у колективному зверненні учасників ринку.

Вони також побоюються, що державні кошти будуть витрачені на спробу підмінити вже існуючу інфраструктуру, створену на ринкових принципах, і на введення державного контролю над кліринговою діяльністю.

По факту, біржам, на відміну від первісної версії документа, просто закривають доступ до клірингу, що поставить під питання доцільність існування строкового ринку.

Засуджує бажання монополізувати біржову діяльність і депутат від БЮТ, перший заступник комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Сергій Терьохін, який в листопаді минулого року зареєстрував альтернативний законопроект щодо реформування депозитарної системи і який не був підтриманий парламентом.

"Під НБУ створюється якийсь орган, який буде керувати всіма грошовими потоками від клірингових операцій. Кому це потрібно і навіщо? - Незрозуміло. У мене таке враження, що Сергій Арбузов прийшов до Національного банку з однією метою: знайти спосіб заробити грошей, що і стало однією з причин появу цього дурного, корупційного документа", - говорить Сергій Терьохін.

Також підготовлений до другого читання проект № 9426 передбачає анулювання ліцензій депозитаріїв, зберігачів та реєстраторів власників іменних цінних паперів і визначає, що депозитарні установи можуть отримати нові ліцензії лише за поданням саморегулівної організації, що об'єднує виключно депозитарні структури.

"Але виникає питання: яким чином ця норма, яка суперечить законодавству ЄС та призводить до додаткових витрат учасників ринку, сприятиме підвищенню ефективності системи депозитарного обліку?", - підкреслюють в асоціації "Фондове партнерство".

Крім цього, законопроект містить норми, які дають НКЦБФР право призначати тимчасових адміністраторів профучасників фондового ринку, яким переходять всі повноваження органів управління.

Однак, ні права, ні обов'язки тимчасових адміністраторів не прописані, і не вказано, яким може бути термін їх повноважень, а це створює чергову порцію корупційних ризиків для ринку.

Тим не менш, документ вже повністю готовий до голосування в другому читанні, і, що найсумніше, його підтримує НКЦПФР.

До того ж, як повідомили "РЕ" в профільному комітеті, шанси, що законопроект буде прийнятий в такому вигляді, досить високі.