Інвестори погіршили оцінку бізнес-клімату України до рівня 2015 року.

Індекс інвестиційної привабливості у першій половині 2020 року склав 2,51 бали з 5 можливих та продовжує перебувати у негативній площині. Такими є висновки нової хвилі експертного дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом з юридичною фірмою Василь Кicіль і Партнери.

У попередньому періоді показник Індексу складав 2,95 бали.

МЕТОДОЛОГІЯ

ЄБА проводить дослідження «Індекс інвестиційної привабливості України» з 2008 року. За всю історію вимірювання Індекс жодного разу не сягнув позитивної зони – вище 4 балів.

Асоціація ставить директорам своїх членських компаній 5 питань:

– Що ви думаєте про інвестиційний клімат в Україні?

– Як ви оцінюєте поточний інвестиційний клімат для вашої компанії порівняно з попередніми 6 місяцями?

– Які ваші прогнози щодо інвестиційного клімату у найближчі шість місяців?

– Чи вигідно буде інвестувати в Україну в найближчі шість місяців?

– Які ваші очікування щодо ведення бізнесу у вашому секторі у найближчі шість місяців?

У цій хвилі опитування взяли участь 105 керівників найбільших міжнародних та українських компаній.

Для розрахунку Індексу було використано шкалу Лайкерта, яка має 5 градацій, де: 1 – це вкрай негативно, 5 – вкрай позитивно, 3 – нейтрально.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Настрої генеральних директорів суттєво погіршилися. Так, тільки 4% опитаних вважають інвестиційний клімат сприятливим, тоді як у попередній хвилі таких було 17%. Більшість, а саме 62%, вважає поточний інвестиційний клімат несприятливим, а ще 34% – нейтральним.

Оцінка динаміки бізнес-клімату теж вказує на негативну тенденцію. Так, 55% директорів помітили погіршення інвестиційного клімату порівняно з попередніми шістьма місяцями, ще 35% переконані, що умови ведення бізнесу не зазнали змін, і тільки 10% вважають, що вони дещо поліпшились.

Серед позитивних моментів, які відзначили бізнес-лідери за останні півроку, – запуск ринку землі, валютна лібералізація, продовження співпраці з МВФ, зниження облікової ставки НБУ, стабільна національна валюта.

До традиційних проблем, що негативно впливають на бізнес-клімат, наприклад слабка судова система, відсутність зрушень у боротьбі з корупцією та значний вплив тіньової економіки, додалися нові фактори. Зокрема, впровадження обмежувальних заходів через карантин, постійні ротації в складі Уряду, як наслідок – політична та економічна нестабільність, підвищення податкового тиску та зміни податкового законодавства, призупинення реформ. Прогнози щодо наступних півроку також не є надто оптимістичними. Лише 15% СЕО сподіваються на поліпшення інвестиційного клімату впродовж наступних шести місяців. Варто зазначити, що у попередній хвилі опитування 41% СЕО висловлювали оптимістичні очікування. Майже половина опитаних (44%) вважає, що жодних змін не відбудеться, а ще 41% побоюється, що умови ведення бізнесу в Україні ще більше погіршаться.

Половина директорів вагаються, чи буде Україна вигідним ринком для заходу нових інвесторів впродовж наступних півроку, і тільки 15% вважають, що новим інвесторам все ж буде вигідно відкривати бізнес в Україні.

Виконавчий директор ЄБА Анна ДЕРЕВ’ЯНКО зазначила: «Ми спостерігаємо безпрецедентне погіршення настроїв інвесторів, співставне з посткризовими настроями 2015 року. До негативного впливу вимушених карантинних заходів, що тривали більше двох місяців, додалася кадрова турбулентність в Уряді та уповільнення темпів реформ. Без подальших структурних змін у напрямку боротьби з корупцією, реформування судів та правоохоронних органів, збільшення економічної свободи, стабільного законодавства настрої навіть найбільших оптимістів, якими є підприємці в Україні, будуть ще більше погіршуватися».

Зі свого боку Керуючий партнер юридичної фірми Василь Кicіль і Партнери Андрій СТЕЛЬМАШУК підкреслив: «Вперше за останні три роки ми бачимо надзвичайно високий рівень незадоволення судовою системою: 87% респондентів говорять про слабкість судової системи. Нещодавно Президент доручив здійснити революційну судову реформу. Але коли ми говоримо про судову реформу, необхідно дивитися на контекст, у якому вона відбуватиметься, і розв’язувати проблему комплексно, разом із реформою правоохоронних органів та боротьбою з попитом на корупцію. Для покращення інвестиційного клімату важливо, щоб горизонт планування судової системи становив 10-15 років. Зараз мають бути закладені засади реформи, які не змінюватимуться із обранням кожного нового Президента і призначенням чергового Уряду».