Відкритий лист

З огляду на те, що звернення спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації до Фонду державного майна України (ФДМУ) щодо критеріїв вибору організатора аукціону з продажу державного пакета акцій ПАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) набуло публічного характеру,

ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» (далі – Біржа) вважає за доцільне публічно прокоментувати певні, не надто обґрунтовані тези, викладені у зазначеному зверненні.

Перш за все, щиро вдячні за інтерес депутатів до фондового ринку України, його біржового сегменту та проблематики проведення приватизаційних торгів. Цілком поділяємо громадянську позицію авторів листа та згодні із тим, що ці питання традиційно привертають увагу громадськості та мають неабиякий вплив на ставлення міжнародної інвестиційної спільноти до України в цілому та привабливості українських компаній, зокрема таких, пакети яких знаходяться у власності держави.

Напевне, саме внаслідок недостатності інформованості про національний біржовий ринок у зверненні з’явилися деякі твердження, що некоректно характеризують цей біржовий ринок та Біржу зокрема. Відповідно до цього доводимо до Вашого відома та до відома громадськості наступні аргументи.

1. Щодо досвіду проведення приватизаційних аукціонів на Біржі.

По-перше, далеко не всі пакети акцій, що належать державі, успішно продаються. Якщо подивитися на веб-сайти інших фондових бірж України, то видно, що на біржові торги регулярно виставляються ті чи інші об’єкти приватизації. Наприклад, цілком доступна агрегована за роками та місяцями інформація про приватизаційні аукціони, оголошувані на біржі ПФТС, яка до 2012 р. лідирувала в Україні за обсягами біржових торгів. Такі аукціони оголошуються щотижня, при цьому зазвичай оголошується кілька аукціонів з продажу пакетів акцій різних підприємств. Втім, лише вкрай незначна частка таких аукціонів має своїм наслідком успішний продаж. І це притаманно будь-якій фондовій біржі. Так, у першому півріччі поточного року можна відмітити єдиний приклад біржового продажу пакету акцій, що належить державі.

Це пов’язане із низкою факторів – низькою привабливістю окремих об’єктів приватизації (більшість з них дійсно невеликі підприємства, як зазначається у зверненні), недостатнім попитом серед інвесторів (зокрема, інституційних) на акції взагалі, низькою ліквідністю національного ринку акцій, значними ризиками для інвесторів. Тож ця ситуація відображає загальну картину непривабливості українського ринку акцій. Зокрема, за даними НКЦПФР, частка акцій у загальному обсязі біржових торгів в Україні в 2014 р. становила лише 4%, у першому півріччі 2015 р. – навіть 2%.

Разом з тим, такі об’єкти продажу, як ОПЗ, дійсно, зазвичай привертають підвищену увагу інвесторів, тому Біржа сподівається на результативність аукціону та ефективність продажу державного пакету акцій, якщо на очікування інвесторів не вплине негативний інформаційний фон, що може виникнути навколо продажу.

По-друге, насправді у Біржі наявний позитивний досвід з організації приватизаційних торгів – зокрема, у вигляді проведення 20.03.2015 приватизаційного електронного аукціону з ініціативи Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо продажу пакету акцій ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (належав територіальній громаді м. Києва). За нашою інформацією, це був останній за часом та достатньо ефективний приватизаційний аукціон. Він проходив в Колонному залі КМДА, куди не тільки державні органи та ЗМІ, але кожний громадянин мав можливість потрапити та особисто спостерігати за ходом аукціону. І немало осіб цією можливістю скористалися.

Це був фактично перший в країні приватизаційний аукціон, проведений в режимі онлайн, на прогресивних, технологічних умовах електронних торгів (а не застарілої процедури торгів «з голосу»), із максимальним рівнем публічності, залученням громадськості, представників органів державної влади, медіа (в т.ч. із забезпеченням телевізійної трансляції). Тож недивно, що організація аукціону була позитивно оцінена громадськістю.

Більше того, Біржа має дуже значний досвід з проведення інших електронних аукціонів з продажу цінних паперів в інтересах численних учасників фінансового ринку (емітентів та андеррайтерів, державних виконавців, власників крупних пакетів цінних паперів).

Слід зазначити, що метою будь-якого аукціону, а не тільки приватизаційного, є ефективність його проведення на конкурентних умовах, досягнення за його наслідками об’єктивної ціни. Серед ініціаторів аукціонів, які скористалися послугами Біржі за останні роки, можна відзначити банки (зокрема, ПАТ «УКРСОЦБАНК», ПАТ «АЛЬФА-БАНК», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»), міські адміністрації (Київська, Харківська), державні підприємства (Укрзалізниця, Державна іпотечна установа) тощо.

Загалом в 2014 р. на Біржі на ринках розміщення та аукціону було укладено понад 100 угод на загальну суму 1,14 млрд грн., у 2013 р. – на суму 4,1 млрд грн, а в інші періоди, менш буремні для держави, перевищували і 10 млрд грн.

І взагалі вести мову про відсутність достатнього досвіду організації торгів у біржі, яка протягом 2012-2015 рр. впевнено лідирує в Україні за показниками обсягу біржових торгів та іншими параметрами конкурентоспроможності, навряд чи доречно.

2. Щодо критеріїв обрання торговельного майданчика для продажу ОПЗ.

Звісно, це питання до ФДМУ, а не до біржі, але можна дійти висновку, що ФДМУ керувався цілком об’єктивними критеріями, що зазвичай характеризують конкурентоспроможність фондових бірж в усьому світі:

обсяг біржових торгів – Біржа має максимальний показник протягом 2012-2015 рр., а у 2008-2011 рр. поступалася лише біржі ПФТС, створеній за 10 років до Біржі,

частка на біржовому ринку – у 2015 році сягає 84%,

кількість та перелік (в т.ч., певною мірою, якість) членів біржі – на Біржі серед них переважають банки, за кількістю залучення яких до торгів Біржа лідирує в Україні),

досвід організації аукціонів,

кількість цінних паперів в біржовому списку та біржовому реєстрі (лістингу), тощо.

За всіма цими показниками біржа посідає провідні місця в Україні.

До речі, можна навести нещодавній приклад аналогічного вибору з десятка українських фондових бірж найбільш придатних для проведення також достатньо репутаційно значущих торгів – можливості проведення публічного розміщення облігацій міжнародних фінансових організацій. Такий конкурс, відповідно до Рішення НКЦПФР від 05.11.2013  № 2516, було проведено 25.12.2014, використовувалися схожі критерії, і ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» було обрано регулятором фондового ринку в якості одного з 3 переможців та внесено до відповідного переліку.

Слід зазначити, що на відміну від інших майданчиків, включених до цього переліку (ПАТ «Фондова біржа ПФТС» та ПАТ «Українська біржа»), які можуть розглядатися як контрольовані з боку держави-агресора відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII, Біржа взагалі не має нерезидентів серед власників, що мають більш-менш суттєвий вплив на її діяльність.  

3. Щодо зв’язків із колишніми високопосадовцями.

Біржа як організатор торгів була створена ще у 2006 році, і практично одразу набула лідерство на організованому ринку – посідала 2 місце за обсягами торгів протягом 2008-2011 р. та перше місце протягом 2012-2015 рр., тобто, розвиток Біржі прийшовся на досить тривалий період, що перевищує проміжок часу, що зазвичай пов’язується із діяльністю злочинної влади.

Про хибність припущень про зв’язки Біржі з колишніми високопосадовцями попередньої влади свідчить хоча б той факт, що у 2014 році, вже за відсутності у владі таких осіб, обсяги торгів на ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» зросли з 312 до 490 млрд грн, тобто на 57%. Частка ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» у сукупних обсягах торгів на біржовому ринку України з 2013 по 2014 рік зросла з 67% до 79%. І в поточному році зберігається тенденція до збільшення ринкової частки: за перше півріччя цей показник сягнув 84%. Таким чином, динамічний розвиток Біржі тривав, незалежно від персонального складу органів влади.

Навряд чи про значну любов колишньої влади до Біржі можна казати, якщо вона практично останньою серед фондових бірж України, лише у 2013 р., нарешті підписала договір з ФДМУ про можливість проведення приватизаційних аукціонів.

Більше того, саме при головуванні в НБУ С.Арбузова, у 2010-2011 рр. Біржу було позбавлено можливості обслуговувати торги ОВДП за участі центрального банку. Доступ НБУ до торгів Біржі вдалося відновити лише у лютому 2012 р.

Принципова позиція Біржі – надавати учасникам фінансового ринку, в т.ч. і органам державної влади, максимальний рівень сервісів, технологічних зручностей, стимулювати ліквідність, впроваджувати в обіг найбільш широке коло фінансових інструментів, надавати рівний доступ до торгів, підтримувати максимальну незалежність і об’єктивність у відносинах з учасниками фінансового ринку. Саме це є причиною розвитку Біржі, а не зв’язки із чиновниками, термін каденції яких не вічний та, як показує українська практика, може бути достроково припинений.

4. Щодо власників Біржі.

Навряд чи коректно казати про відсутність інформації про акціонерів Біржі, яка є публічним акціонерним товариством. Інформація про акціонерів ПАТ «Фондова біржа «Перспектива», які мають понад 10% в капіталі Біржі, регулярно (щороку та навіть щокварталу) оприлюднюється в Загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР.

Зокрема, станом на кінець 2 кварталу 2015 р. власником 94.2157% акцій біржі є ПАТ "БІРЖОВА ГРУПА ПЕРСПЕКТИВА", код 34497042, резидент України. В свою чергу, власниками цієї компанії – холдера Біржі та суб’єктів біржової інфраструктури, є фізична особа-резидент України, що володіє 49% акцій, та ПАТ "ЗНВКІФ "ФОРВАРД", 38903109, резидент України, що володіє 51% акцій. Інформацію про фонд, компанію з управління активами, що цей фонд обслуговує, їх власників теж неважко знайти у публічному доступі.

Насправді, відповідні органи державної влади, що мають відповідну компетенцію, насамперед, НКЦПФР, мають інформацію про акціонерів, можуть брати участь у зборах акціонерів Біржі та, звісно, здійснюють відповідний нагляд.

Тим більше, що нещодавно, із набуттям чинності Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII, власники, що мають вирішальний вплив на діяльність професійних учасників фондового ринку (в т.ч. фондової біржі) мають ретельно аналізуватися на предмет наявності контролю з боку резидентів країни-агресора.

У форматі публічної відповіді, можна констатувати, що серед акціонерів та кінцевих власників біржі, які мають вирішальний вплив на її діяльність, відсутні нерезиденти України, а також відсутні представники попередньої влади чи значних фінансово-промислових груп.

5. Щодо припинення обігу цінних паперів Біржі.

З повідомлень ЗМІ, процитованих у зверненні, не вбачається підтверджень щодо порушення Біржею чинного законодавства. Біржа публічно оприлюднила свою позицію щодо цього факту, надала відповідні пояснення членам Біржі, існуючим та потенційним учасникам біржових торгів. Слід підкреслити, що зупинення торгів цінними паперами Біржі жодним чином не вплине на її основну діяльність (що підтверджує і голова НКЦПФР: «Зупинення торгів акціями "Перспективи" … ніяк не позначиться на роботі біржі»), її відповідність ліцензійним вимогам і спроможність ефективно організовувати біржові торги фінансовими інструментами.

Зокрема, 06.08.2015, на наступний день після активних дискусій на ринку щодо подій навколо акцій біржі, обсяг укладених договорів на біржі становив 3,47 млрд грн, тобто майже 95% сукупного денного обсягу торгів на фондових біржах України. Загалом протягом тижня обсяг торгів перевищив 4,94 млрд грн (88% біржових торгів фінансовими інструментами в Україні). Все це свідчить про високу довіру до Біржі з боку учасників ринку.

Наразі Біржа надала до регулятора офіційний запит з проханням надати інформацію про підстави рішення, письмово надала численні аргументи регулятору на користь того, що рішення про зупинення біржового обігу акцій Біржі є недостатньо зваженим та має бути переглянуто. В будь-якому випадку Біржа докладе всіх зусиль, аби усунути цю проблему способами, передбаченими існуючим правовим полем.

Фіктивність біржі як емітента (так само як і її цінних паперів) не знаходить своїх об’єктивних підтверджень ані в частині нормативно-правових документів (зокрема, Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, не поширюється на фінансові установи), ані в частині фінансових показників. Згідно звіту Біржі за 2 квартал 2015 р., оприлюдненому в Загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР,

доходи Біржі мають постійну позитивну динаміку: чистий дохід зріс у 2014 р. на 33%, за перше півріччя 2015 р. сягнув 3,06 млн грн, тож порівняно з 1 півріччям 2014 р. збільшився у 3,8 рази та вже перевищує показники всього 2014 р.;

активи Біржі складені, насамперед, програмним забезпеченням, що цілком зрозуміло та відповідає законодавчим вимогам щодо спрямування прибутку фондової біржі саме у розвиток*, а не на «проідання» доходів чи виплату дивідендів,

середньомісячні витрати на 1 працівника у 2 кварталі 2015 р. на 33% вище за середній показник по Україні;

у 1 півріччі 2015 р. чистий прибуток сягнув 1,73 млн грн.

Таким чином, Біржа є динамічною, прибутковою, соціально відповідальною компанією, що лідирує у своїй галузі.

У рішенні НКЦПФР про тимчасове зупинення біржового обігу цінних паперів ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» йдеться не про фіктивність, а про захист прав інвесторів – і тільки інвесторів в акції Біржі, а не всіх цінних паперів, які мають обіг на Біржі загалом. При цьому станом на 07.08.2015 кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів у біржовому списку становила 671, біржові торги тривають, і Біржа продовжує лідирувати на біржовому ринку за показниками обсягів торгів.

* Абз. 2 п. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»: «прибуток фондової біржі спрямовується  на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками)»

6. Щодо фондових бірж, де зазвичай проводяться торги.

Згідно річного звіту НКЦПФР за 2014 р., на ринку приватизації укладалися біржові контракти (договори) на наступних біржах**:

** Фактично були торги і на ПФТС, але ці дані не відображені в обсягах торгів на ринку приватизації.

Як бачимо, по-перше, на відміну від 90-х років минулого століття, обсяги торгів на біржових приватизаційних аукціонах не складають скільки-небудь суттєвої частки біржових торгів, по-друге, аукціони проходять не на біржах-лідерах за обсягами торгів.

Однак нам невідомо, аби це викликало аналогічні сумніви у достатності у ФДМУ підстав для їх визначення в якості майданчиків для продажу пакетів акцій.

На наш погляд, ФДМУ буде нескладно надати відповіді на задані у зверненні питання, бо критерії вибору майданчика для продажу пакету акцій ОПЗ, на наш погляд, цілком об’єктивні та зрозумілі. Біржа, за необхідності, також може надати спеціальній контрольній комісії Верховної Ради необхідні відомості та пояснення.

Втім, Біржа, у свою чергу, теж бажає прояснити позицію авторів звернення:

1) Які саме критерії вибору фондової біржі в якості майданчика для продажу пакетів акцій, що належать державі, Ви вважаєте найбільш об’єктивними?

2) Зважаючи на загальновідому патріотичну позицію голови комісії, що викликає щиру повагу, чи вбачається правильним та доцільним в поточних умовах здійснювати продаж пакетів акцій підприємств, що належать державі, на фондових біржах, контрольованих резидентами країни-агресора?

3) Чи доцільний продаж пакетів акцій, що належать державі, на фондових біржах, частка яких у сукупному обсязі біржових торгів в Україні менше 2%?

З повагою,

Директор ПАТ «Фондова біржа «Перспектива»                                                   Станіслав Шишков