Після поглинання Московською міжбанківською валютною біржею (ММВБ) свого російського конкурента - біржі РТС їхні українські "дочки" - ПФТС і "Українська біржа" потрапили в смугу турбулентності. Новому хазяїнові, мабуть, не потрібні дві біржі в Україні, однак провести злиття цивілізовано й без скандалів йому ніяк не вдається.

Причин, з яких у ММВБ виникли проблеми в Україні, кілька. Але головна з них, мабуть, полягає в тому, що росіяни діють на вітчизняному фондовому ринку як слон у посудній крамниці, мало зважаючи на думку його українських учасників та й держави загалом. 

Спочатку ММВБ планувала просто приєднати ПФТС до "Української біржі", прийнявши вольове рішення в московському офісі. Однак після півроку невизначеності й протестів українських міноритарних акціонерів тональність заяв з Москви раптом змінилася. Якщо раніше йшлося тільки про поглинання, то зараз москвичі говорять просто про зміну менеджменту ПФТС.

"Стратегія розвитку біржі ПФТС на 2011-2013 рр. передбачає її розвиток, насамперед, як ринку ОВДП, операцій РЕПО з облігаціями і, при формуванні сприятливого законодавчого середовища, - ринку товарних деривативів. Стратегія схвалена акціонерами 26 квітня 2012 року, у її розробці брала участь ММВБ-РТС. І в ММВБ-РТС поки немає підстав ініціювати внесення до неї коректив", - запевняє старший віце-президент ММВБ-РТС, який також очолює спостережну раду ПФТС, Олександр Потьомкін.

Втім, в Україні багато хто думає, що ця поступка є всього лише маневром, який однаково призведе до ліквідації площадки. При цьому, як і в початковому варіанті, за бортом процесу залишаться її українські акціонери.

 Серед українців переважає думка, що росіянам потрібен такий керівник, який "без шуму й пилу" згорне діяльність ПФТС - проведе делістинг акцій, розірве договори з вендорами й пустить кошти ПФТС на фінансування проектів "Української біржі". Про це, на думку песимістів, свідчить і бажання ММВБ призначити головою ПФТС не кого-небудь, а нинішнього заступника голови правління "Української біржі" Євгена Коміссарова. 

Стурбованість процесами, які відбуваються навколо ПФТС, уже висловили кілька серйозних гравців, зокрема, асоціація "Українські фондові торговці". 

"АУФТ виходить з інтересів своїх учасників, значна кількість яких є акціонерами ПФТС, і звертає увагу на неприпустимість зміни керівництва до вирішення корпоративних питань із усіма акціонерами біржі, які - з огляду на специфічність активу - є одночасно й учасниками фондового ринку України", -  підкреслюється в заяві.

Українці не дуже розуміють, навіщо ліквідувати біржу, яка працює навіть успішніше, ніж фаворит ММВБ  - "Українська біржа". Крім того, зараз конкуренція ПФТС і "Української біржі" іде тільки на користь фондовому ринку з точки зору і його інструментальної оснащеності, і бази інвесторів, і ліквідності. У разі ж, якщо російська сторона буде продовжувати наполягати на злитті, українські акціонери ПФТС хочуть отримати гарантії дотримання своїх прав.

Невдоволення діями ММВБ висловила й держава. Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку озвучила офіційну позицію, відповідно до якої інтеграційні процеси на фондовому ринку України мають проходити за її участі.

"Всі питання, пов'язані з консолідацією, зокрема, стратегічні плани, мають бути розглянуті й обговорені з регулятором і учасниками ринку цінних паперів", - повідомив регулятор.

Експерти на дії росіян відреагували ще більш жорстко, побачивши в спробах ММВБ самочинно вирішити долю ПФТС відкритий диктат і намагання повністю підкорити собі український фондовий ринок.

"У питанні об'єднання бірж не потрібно дивитися на російську сторону як на інвестора. Біржа - не інвестор, а типова компанія фінансового сервісу. Біржа не інвестує, а сприяє інвестиціям в інтересах своїх клієнтів, які інвестують. У цьому випадку - клієнтів з Російської Федерації. І коли питання про злиття бірж вирішується максимально закрито, а про інтереси й плани російської сторони нічого не відомо - це неприпустимо з точки зору національних інтересів", - вважає економічний експерт Дмитро Ковальов.

Можливе об'єднання провідних українських фондових бірж повинно відбуватися відкрито й прозоро, з обговоренням можливих сценаріїв розвитку подій. Так вважає й заступник директора Інституту інноваційного підприємництва Валентина Лаврененко.

"Одним із негативних наслідків функціонування й розвитку вітчизняного фондового ринку є та обставина, що найбільші фінансові біржі України контролюються іноземним капіталом походженням з однієї країни - Росії. Можливе їх об'єднання може призвести, крім очевидного зниження ринкової конкуренції в цьому сегменті, до негативного впливу на всю економіку, оскільки стане можливим виникнення механізмів, які дали б змогу впливати й навіть тиснути на обіг капіталу в Україні", - зазначає вона.

На думку експертів, нинішня ситуація на ринку значною мірою пояснюються недостатнім рівнем ефективного контролю за його регулюванням з боку держави.

Втім, що стосується держави, то саме вона може знизити градус протистояння. Останнім часом влада нарешті зацікавилась фондовим ринком і навіть зібралась провести там певні реформи. Зокрема, на початку місяця Верховна Рада прийняла закон "Про систему депозитарного обліку цінних паперів". Якщо зараз біржі працюють повністю автономно й практично безконтрольно, то після підписання документа Президентом в України з'являться певні важелі впливу. В нинішніх умовах закон стане істотним кроком уперед, і можна сподіватись, що він змусить російську сторону змінити свою поведінку. Якщо, звичайно, росіяни налагоджені на те, щоб працювати, а не провокувати скандали на українському фондовому ринку.