Історія навколо створення в Україні центрального депозитарію перейшла в нову стадію. Тепер вона на диво нагадує історію навколо "державного" зернотрейдера "Хліб Інвестбуд". Уряд своїми діями створює чергову монополію, завдяки якій збагатиться одна людина.
За часів Віктора Ющенка ідея створення ЦД була відвертим лобізмом з метою створити бізнес, підконтрольний Віктору Івченку.
З благословення Банкової тоді вживалися всі заходи для того, щоб очолювана ним "пустушка" - Національний депозитарій - була об'єднана з єдиним працюючим депозитарієм України - Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів - ВДЦП.
Стримувати натиск Івченка вдавалося завдяки підтримці уряду, який через Держкомісію з цінних паперів та фондового ринку домагався об'єднання цих двох компаній за принципом частки ринку або розміру капіталу.
Наприклад, капітал ВДЦП становить майже 80 мільйонів гривень, а НДУ - лише 30 мільйонів гривень. Отже, капітал об'єднаної установи становитиме 110 мільйонів гривень, і частка НДУ в ньому сягне 27,3%.
Або ось так. Частка НДУ на ринку депозитарних послуг становить 0,75% угод. З іншого боку, ВДЦП домінує з часткою 95%, решта припадає на депозитарій НБУ. Якщо виходити з цього принципу, в майбутньому центральному депозитарії частка структури Івченка повинна становити 0,75%.
Природно, такий стан речей Івченка не влаштовував, і процес не рухався. Йому залишалося тільки чекати.
Незважаючи на зміну влади в країні, схема ведення "війни" не змінилася. Тепер на боці НДУ Кабмін - Івченка і підтримує прем'єр Микола Азаров.
Причому тут "Хліб Інвестбуд"?
Є таке поняття: бізнес на бюджетних грошах. Акцент у цій фразі слід робити не на слові "бізнес", а на словосполученні "бюджетні гроші". Це улюблена схема заробітку чиновників усіх часів і народів. Для неї потрібен лише ресурс влади.
Вибирається будь-яка сфера - сільське господарство або фондовий ринок. Створюється структура, актуальна для цього ринку: агротрейдер або депозитарій. Однак її робота спрямована на освоєння бюджетних грошей, які виділяються для освоєння пріоритетного для держави напрямку.
Так з'являються структури на зразок "Хліб Інвестбуду" або Нацдепозитарію. Перша торгуватиме державним зерном і одержить ексклюзивне право на експорт збіжжя. До неї ніколи не причепиться митниця, саме їй доручать ліквідувати дефіцит гречки.
Впадає в око, що державі в капіталі компанії належить лише половина. Проте прем'єр Микола Азаров вважає це нормальним, і навіть не знає, хто є партнером уряду в схемі, яку він сам створив.
Ситуація навколо центрального депозитарію аналогічна.
Здавалося б, із зміною влади в Івченка не залишилося жодного шансу побудувати бізнес на бюджетних грошах. 15 вересня ДКЦПФР, яка виступала від імені власника 86% акцій НДУ - держави, звільнила його з посади голови наглядової ради структури. Разом з ним - і Володимира Ульянова, який обіймав посаду голови правління НДУ.
Згодом з'явилися неприємні факти. КРУ з'ясувала, що нецільове використання бюджетних грошей Нацдепозитарієм перевищило 6 мільйонів гривень. Структура з 0,75-відсотковою часткою ринку виявилася збитковою - мінус 11 мільйонів гривень.
Здавалося, доля Івченка вирішена, і буде вважатися удачею, якщо його просто звільнять з усіх займаних посад, а НДУ і ВДЦП нарешті об'єднають.
Втім, Івченко спочатку отримав посаду заступника міністра освіти, а після адмінреформи - крісло заступника голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації. Крім того, він очолив наглядову раду Укргазбанку.
Здатне творити дива і втручання прем'єра у депозитарне питання.
По-перше, Азаров видав розпорядження, яким не визнав рішення ДКЦПФР про звільнення Івченка та Ульянова. Івченко залишився головою Наглядової ради НДУ і заявив, що керівництво країни було дезінформовано.
По-друге, НДУ зареєстрував новий бренд. Тепер "пустушка" називається не Нацдепозитарій, а Central Securities Depository або скорочено CSD.
По-третє, змінилася державна стратегія створення центрального депозитарію. Тепер для цього не потрібно об'єднувати НДУ і ВДЦП, який, як і раніше, займає 95% ринку. Досить об'єднати НДУ з депозитарієм Нацбанку, який реєструє обіг ОВДП.
4 лютого Івченко звернувся до Азарова з пропозицією створити Центральний депозитарій України на базі Національного депозитарію України. А 28 лютого прем'єр затвердив склад оргкомітету та заходи щодо створення ЦД.
У складі оргкомітету не виявилося представників Всеукраїнського депозитарію цінних паперів. Імовірно, причина у тому, що вони представляють приватний капітал, а значить, не здатні неупереджено відстоювати інтереси фондового ринку.
Втім, на думку директора проекту USAID Роберта Бонда, у разі створення центрального депозитарію на базі НДУ держава отримає повний доступ до обліку прав власності та інформації про угоди з цінними паперами.
Це поверне Україну за часів, коли було багато порушень у сфері захисту прав акціонерів, допускає експерт. Простіше кажучи, таємні дані про власників того чи іншого підприємства можна буде купити у Києві на книжковому ринку "Петрівка".
Потрібно визнати: Івченко зробив справжній хід конем. На практиці депозитарій НБУ не існує як юридична особа. Це лише підрозділ Нацбанку, зате він має потужну технічну базу. Саме її отримає новий центральний депозитарій.
Після цього відбудеться те, заради чого все затівається: центральний депозитарій отримає вливання з бюджету для початку реальної роботи. Після цього залишиться ліквідувати одну незручність - право вільно вибирати депозитарій. Тобто, заборонити учасникам ринку працювати з ВДЦП і змусити їх перейти на обслуговування в CSD.
Швидше за все, це буде зроблено розпорядженням Азарова.
Далі можливі два сценарії. Україна може виконати умови договору, підписаного з МВФ у грудні 2010 року. Цей договір радить уряду в 2011 році об'єднати два існуючі депозитарії, щоб поставити крапку в десятирічному конфлікті.
Наприклад, ВДЦП можуть приєднати до CSD на "пташиних правах", просто як набір технічних потужностей. Заради цього можна буде навіть спочатку збільшити капітал НДУ, скажімо, до 200-300 мільйонів гривень.
Може бути реалізований інший сценарій. Навіщо приєднувати ВДЦП, якщо уряд створить центральний депозитарій на базі НДУ і підрозділу НБУ?
Якби не було історій з "Лівелою" і "Хліб Інвестбудом", це звучало б як фантазія. Настільки рішучий переділ ринку може статися будь-де, але не в європейській країні.
Схоже, настає нова реальність. Слово Азарова виявилося сильнішим за думку учасників ринку, МВФ, Світового банку і USAID. Думка Івченка виявилася вагомішою, ніж досвід західних консультантів, завдяки технічній допомозі яких ринок має повноцінний депозитарій - ВДЦП.
Майже повноцінний, бо йому не вистачає лише одного - статусу Центрального депозитарію. Цей статус Івченко, мабуть, вважає закріпленим за ним назавжди.
Може, і не потрібен цей статус? Потрібно підказати Світовому банку і МВФ, нехай порадять Україні впровадити Генеральний депозитарій або Універсальний депозитарій.
І тоді Івченко отримає своє, а ринок - своє. І нарешті зникне цей вічний конфлікт між фондовим ринком і однією людиною, у якої є друг прем'єр.
Источник: Економічна правда
Автор: Микола Поліщук