Акціонерні товариства затягують з перетворенням у приватні та публічні, оскільки були створені в процесі масової приватизації і мають багато акціонерів. Існують проблеми з продовженням використання надр та правами на оренду землі, небажанням емітентів підтримувати лістинг, є труднощі з обліком прав власності.

За даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на 1 липня 2010 року згідно із законом про акціонерні товариства уже працюють більше 2 050 акціонерних товариств або 9,4% від їх загальної кількості.

Документ передбачає, що до 30 квітня 2011 року акціонерні товариства мають узгодити статут з вимогами закону та змінити свої назви з ВАТ або ЗАТ на публічні або приватні акціонерні товариства - ПАТ або ПРАТ.

Кінцевий строк переведення акцій з документарної форми у бездокументарну, тобто їх дематеріалізація, датований 29 жовтня 2010 року.

Спочатку дематеріалізація

Недавно про дематеріалізацію своїх акцій проінформували "Львівобленерго", "Прикарпаттяобленерго", "Дніпроенерго" та концерн "Стирол". За підрахунками компанії "Емкон", згідно з опублікованими оголошеннями про збори акціонерів, більше 3,3 тисячі акціонерних товариств заявили про дематеріалізацію акцій.

Аналітики зауважують, що багато товариств друкують оголошення про переведення акцій для уникнення адміністративної відповідальності керівників, які свідомо не прийматимуть рішення, декларованого на зборах акціонерів.

Таким чином, 30 жовтня 2010 року може виникнути ситуація, коли 90% акціонерних товариств стануть порушниками норм закону про акціонерні товариства, і ДКЦПФР буде змушена вводити штрафні санкції. У зв'язку з наближенням кінцевого строку процедури дематеріалізації акцій експерти рекомендують АТ починати саме з неї.

Цей процес з дня публікації оголошення про проведення зборів акціонерів до відкриття рахунків у зберігача триває приблизно 130-160 днів.

"Слід законодавчо скоротити терміни кінцевої дати закриття реєстру акціонерів з моменту заміни свідоцтва про випуск у ДКЦПФР. Існує колізія: протягом 45-60 днів співіснують свідоцтво про випуск акцій у бездокуметарній формі та акції у документарній формі", - каже партнер компанії SBA Олександр Бойко.

Інший аргумент на користь дематеріалізації - ризик порушити встановлені ДКЦПФР терміни про переведення акцій у бездокументарну форму. Наслідки запізнення важко передбачити. Зараз це положення застосовується до ЗАТ і ВАТ.

"У разі прийняття рішення про дематеріалізацію акцій ПАТ або ПРАТ процедура така ж, але застосовується інший порядок розгляду документів, поданих для заміни свідоцтва про випуск акцій. Часто строк заміни свідоцтва виходить за межі встановлених 15 днів", - зауважує директор компанії "Емкон" Євген Петрик.

Для акціонерних товариств, які випускали акції на пред'явника, проблемною є процедура переведення акцій, випущених у документарній формі, в іменні.

Таке переведення здійснюється тільки за умови їх знерухомлення та передання на зберігання в обраний емітентом депозитарій не менше 75% розміщених акцій на пред'явника без урахування викуплених.

Практика свідчить, що багато акціонерів, які мають акції на пред'явника, ігнорують збори акціонерів, і товариство втрачає з ними зв'язок. Тому потрібні неабиякі зусилля, щоб розшукати таких власників і конвертувати акції в іменні.

Один з учасників ринку розповів про випадок, коли статутний капітал акціонерного товариства був сформований простими іменними акціями на 60 мільйонів гривень та акціями на пред'явника на 840 гривень. Таке співвідношення не впливало на прийняття рішень загальними зборами акціонерів.

"Поріг у розмірі 75% акцій на пред'явника доцільно застосовувати для АТ, статутний капітал яких до набрання чинності закону про цінні папери та фондовий ринок був сформований винятково випуском акцій на пред'явника. Цей поріг треба знизити шляхом внесення змін до нормативних актів ДКЦПФР", - каже Бойко.

Патова трансформація

Продовження перехідного періоду для узгодження статутів АТ з нормами закону про акціонерні товариства, який закінчується у кінці квітня 2011 року, неприйнятне, "незважаючи на ряд спірних нюансів", вважає голова ДКЦПФР Дмитро Тевелєв.

"Цей перехід справді проблемний, але продовження термінів нічого не вирішує: не можна навчитися плавати, не зайшовши у воду. Основне завдання комісії - не застосування санкцій, а стимулювання до змін шляхом навчання акціонерів і створення умов для м'якого переходу у встановлені терміни", - підкреслює він.

За словами президента Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв Олексія Кия, моніторинг публічної офіційної інформації свідчить, що акціонерні товариства рухаються куди завгодно, але не перетворюються на ПАТ та ПРАТ.

На першому етапі 5-7 тисяч компаній трансформувалися у товариства з додатковою відповідальністю, а також у товариства з обмеженою відповідальністю, кількість акціонерів яких не перевищує десяти осіб. Крім того, в Україні є прецеденти перетворення АТ у приватні підприємства.

Якби умови переходу були м'якшим, ними скористалось би більше компаній із сформованим власником. Аналітики виділяють деякі питання, які ускладнюють реалізацію норм закону про акціонерні товариства. Їх наявність породжує очікування на подовження термінів набуття чинності окремих норм закону.

Наприклад, більшість АТ затягують з перетворенням у приватні та публічні, оскільки були створені в процесі масової приватизації і мають багато акціонерів. Іншою проблемою є необхідність отримувати нові ліцензії та сертифікати виробництва, укладати нові договори у зв'язку із зміною назви товариства.

Крім того, існують проблеми з продовженням використання надр та правами на оренду землі, небажанням емітентів, які займаються господарською діяльністю, підтримувати лістинг, є труднощі з обліком прав власності.

"У законі про акціонерні товариства існують норми з посиланням на документи ДКЦПФР, частина яких підготовлена, але ще не затверджена Мінюстом, а частина лише розробляється", - підкреслює Олександр Бойко.

Також компанії муситимуть прописати низку норм ДКЦПФР у своїх статутах. Вони ще мають час на аналіз ключових функцій органів управління: наглядової ради, правління, ревізійної комісії і кожної посадової особи у цих органах.

У разі необхідності їм доведеться визначити новий склад наглядової ради і компетенцію її членів, щоб відобразити це у договорах з кожним членом наглядової ради. Потрібно буде також внести зміни у посадові інструкції.

Якщо акціонерне товариство планує вибрати іншу організаційно-правову форму, воно повинне детально проаналізувати доцільність такої зміни.

Зокрема, йому доведеться інвентаризувати оформлення прав власності та оренди на землю, технічних паспортів на будівлі, кредиторських вимог, дебіторської заборгованості, договорів іпотеки і застави, кредитних і страхових угод, ліцензій, патентів, авторських прав і торгових марок, власниками яких є товариство.

Також має бути проаналізована вся претензійно-позовна робота товариства. В основу рішення потрібно покласти економічну вигоду та можливості перейти до іншої організаційно-правової форми без порушень законодавства.

"ДКЦПФР має хорошу аналітику про кількість акціонерів, концентрацію власності, галузевий зріз ВАТ і ЗАТ, статистику щодо залучення капіталу через приватне і публічне розміщення цінних паперів. Ці дані дадуть змогу спрогнозувати, які товариства підуть з ринку цінних паперів, а які залишаться", - упевнений Бойко.

Накопичення такої аналітики дозволить підготувати зміни до закону про АТ з урахуванням найкращої практики корпоративного управління і врахувати ідеї саморегулюючих організацій учасників ринку цінних паперів. Саме тому, вважають експерти фондового ринку, поспішати з прийняттям змін до закону не варто.