Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора

Тимур Хромаєв очолив НКЦПФР майже два роки тому. Це перший склад Комісії, який складається практично повністю з представників ринку. Водночас досить швидко той ринок, який є в Україні зараз, встиг набратися скепсису щодо нового керівництва Комісії.

Останнім часом регулятору довелося зіткнутися з негативним інформаційним фоном навколо себе, що не дивно, оскільки деякі ініціативи НКЦПФР ідуть врозріз з інтересами тих учасників фондового ринку, які присутні на ньому зараз. Зокрема, деякі з них не злюбили цей склад за боротьбу проти сміттєвих ЦП, які довго були основним джерелом заробітку для учасників ринку.

Зараз НКЦПФР просуває нові ініціативи, які можуть вплинути на кількість учасників ринку. Комісія хоче підвищити стандарти безпеки для ряду профучасників, на що в багатьох банально відсутні кошти.

Сам Хромаєв при цьому налаштований оптимістично. Складається враження, що він більше орієнтується на критику з боку різних МФО. При цьому через два роки перебування на цій посаді він - один із небагатьох, хто ще зберігає віру в те, що в Україні взагалі можлива побудова фондового ринку серйозного рівня.

- Уже майже два роки, як новий склад Комісії приступив до роботи. Ринок часто сприймає її дії скептично. Як ви самі оцінюєте свої результати?

- Я б оцінював по фактам. Це не питання скепсису чи оптимізму. Я сам не в захваті від результатів. Цифри в наявності. Ми бачимо, що в нас не відбулися позитивні, якісні, фундаментальні зміни. Але ринок однозначно не той, яким був ще два роки тому.

По-перше, організований ринок очистився, в ньому немає «сміття», про яке завжди мовчали. Але воно вбивало ринок, підвищуючи недовіру до нього.

У нас суттєво покращилася якість обігу ОВДП. З різних причин. На це вплинули дії Нацбанку, Міністерства фінансів. А також наша боротьба з маніпулюванням і технічними угодами з ОВДП. Зрозуміло, що ринкова сила і монетарна політика знизили вартість і прибутковість цього інструменту, але при цьому якість ціноутворення значно покращилася - і за валютними, і за гривневими інструментами.

На позабіржовому ринку, я б сказав, ситуація така ж. Вона не настільки відчутно змінилася в кращий бік, але останній квартал ми бачимо покращення. Перш за все це суттєве зменшення, в тому числі й за рахунок наших дій, кількості цінних паперів, операції з якими мають сумнівний характер. І на неорганізованому ринку йде очищення від таких паперів і операцій, в яких ці папери використовуються для оптимізації оподаткування та іншої діяльності, несумісної з інвестиційною.

Безумовно, шкода, що ми не змогли за минулий рік прийняти істотних законодавчих змін.

- Стосовно перших пунктів звучать думки, що Комісія вибірково відноситься до того ж «сміття». На ринку з'явилося поняття «якісне сміття».

- Буду радий почути конкретні думки. Було б добре, якби така інформація надходила до нас. Ми бачимо дані і ставимося до них як до фактів. І запобігаємо найбільш показовим, системним порушенням.

Безумовно, все і всіх ми покарати не можемо, та й наше основне завдання - в іншому. Нам необхідно викорінити порушення. Зараз Комісія з ними бореться - на наш погляд, системніше, ніж будь-коли.

Крім того, «сміття» не існує на ринку само по собі. Воно кимось обслуговується - таких учасників ринку ми вважаємо недобросовісними. Кожному, хто працював із цими інструментами, доведеться в якийсь момент пояснювати ситуацію правоохоронцям.

- Ви думаєте, такий час настане?

- Він уже настає.

- Як це проявляється?

- З'являється все більше кримінальних справ стосовно недобросовісних учасників ринку, справ, пов'язаних із шахрайством з цінними паперами. Нещодавно ми повідомляли про ситуацію з «Піоглобал» - до нас надійшов лист від емітента облігацій, який обслуговувався в цій депозитарній установі, з проханням зупинити обертання його облігацій у зв'язку з підозрою в скоєнні шахрайства. Емітент виявив, що в реєстрі власників цінних паперів з'явилися особи, які незаконно заволоділи облігаціями. Але проблема в тому, що Комісія ще минулого року анулювала ліцензію цієї компанії, а та не передала в інші депустанови, як вимагають правила, рахунки в цінних паперах, які обслуговувала. Ми зараз розбираємося в ситуації.

Несумлінність почала дуже активно проявлятися і в депозитарних установ, і в торговців. Але загалом поведінка учасників ринку змінюється. Я кажу суто про факти, а факти свідчать про зміни. Які вони, напевно, оцінювати ще рано. Але я впевнений: такі зміни приведуть нас до гарних результатів.

Але для цього нам потрібно ще зміцнити нашу законодавчу базу, чим ми зараз і займаємося. У Верховній Раді чекає наш законопроект щодо окремих видів облігацій (№5068), в грудні в парламенті було зареєстровано законопроект щодо розкриття інформації та вдосконалення порядку емісії цінних паперів (№5592). У фінальній стадії розробки - законопроект про протидію зловживанням на фондовому ринку. Цього року будемо готувати законопроект про цінні папери із забезпеченням, заставою.

Плюс, другого читання очікує важливий законопроект про регульованих ринках і деривативи (№3498). Тому, з точки зору інструментарію, ми багато зробили. Могли б більше, безумовно, але нові інструменти повинні лягти на чисту поверхню. Свою роль ми виконуємо, але подальше й остаточне рішення лежить все-таки в політичній площині.

Ми вже півтора року говоримо про принципи міжнародної організації, яка об'єднує комісії з цінних паперів у всьому світі - IOSCO. Щоб ринок капіталу міг виконувати свою роль, необхідно мати правову базу, яка відповідає міжнародним вимогам. Інвестори не вкладатимуть кошти в ринок, правова база якого не забезпечує справедливе, ефективне і прозоре поле діяльності. Приєднання України до меморандуму IOSCO MMoU стане ключовим сигналом для інвесторів по всьому світу. Але зробити ми це зможемо тільки після того, як національне законодавство буде приведено у відповідність із базовими принципами IOSCO.

Ми зробили багато, щоб пояснити, що це таке, і з чим його їдять - і політикам, і професійній спільноті. Але політичні рішення, а точніше - законодавчі, ще не прийняті. Хоча політичні наміри у нас були відображені і в коаліційній угоді, і в Комплексній програмі реформ фінсектора-2020.

Якщо говорити про завдання минулого року, ми їх виконали приблизно на 40%. Це рівень нашої ефективності. Це те, що ми всі колективно створили, але не змогли реалізувати. Більшою мірою за рахунок гальмування в законодавчій гілці. Але все ж рівень дискусії підвищується, стає якіснішим. І так, це вимагає часу.

- У чому проблема із законодавцями? Ваша законодавча ініціатива може йти від президента.

- Від президента, від Кабміну або від народних депутатів...

- Чому протягом останнього часу вас ігнорували, законопроекти переносили, не підтримували? Чи не складається враження, що це нікому не потрібно? Є міжнародні фінансові організації, перед якими ми вдаємо, що щось реформуємо...

- Я б не сказав, що все так погано. Йде дискусія. Всі наші ініціативи - системні, вони дуже глибинні й масштабні. Подані до парламенту законопроекти - наприклад, про регульовані ринки і про емісію цінних паперів - потребують детального вивчення 4-5 десятків законів кожен. Це вимагає часу.

І певний рівень протидії з боку політичних кіл я б не називав нерозумінням, а швидше - необхідністю активнішої нашої позиції в доведенні цього питання до належного рівня.

Безумовно, небанківський сектор все одно є певною мірою вторинним до банківського. У фінансовому секторі в нас домінує банківська система. А пропагування нами фундаментальних змін - це та ж робота з правильного позиціонування небанківського сектору. Його потрібно хоча б поставити на рейки розвитку.

- Зрозуміло, що банківський сектор в Україні - домінуючий. Проте через інструменти фондового ринку пройшла основна маса операцій з виведення коштів із банків. У всьому цивілізованому світі це вважалося б шахрайством, у нас це нормальні операції. Де весь цей час був регулятор?

- Тут є багато проблем. По-перше, законодавчого характеру. Багато операцій не потрапляють під норми, які б передбачали серйозне й ефективне покарання. Друге: так, є труднощі зі встановленням факту порушення і взаємодії фінансових регуляторів із правоохоронними органами. Це два континенти - і між ними океан.

У фінансових регуляторів відсутній інструментарій превентивного характеру. Саме на цьому будується робота фінансових регуляторів у всьому світі - превентивність, попередження. Коли вже є «сліди крові на підлозі», вибачте, це вже справа слідства, а воно триває дуже довго. Вимагати від слідства результат протягом місяця-двох неможливо.

У нас іде велика робота з правоохоронними органами з обміну інформацією. І там теж зростає рівень розуміння фінансової проблематики. Але є системні проблеми, які не дають нам можливості ефективно запобігати використанню фінансового сектору та фінансових інструментів у недобросовісних операціях.

- Нестача повноважень комісії?

- Це і повноваження, і відсутність певних елементів у наших процесуальних кодексах, які б дали можливість ефективно задіяти як превентивні заходи, так і переслідувати порушника.

- Наскільки велика ймовірність того, що повноваження Комісії в нинішньому році буде посилено?

- Ми ж з вами не в казино знаходимося. Шанси? Шанси є завжди.

- Від кого зараз є запит на посилення повноважень Комісії?

- Суспільство вимагає цього від нас. Ми щойно обговорили, що треба боротися зі зловживаннями...

- Чи є запит з боку законодавчої влади, ринку? Багато хто на нинішньому ринку висловлюється проти посилення повноважень регулятора.

- З усіх європейських країн Україна залишилася єдиною, у якої відсутній повноцінний регулятор цінних паперів. Наші європейські колеги звертають на це увагу. І я впевнений, що є запит від суспільства. Я б його сформулював таким чином: необхідно змінювати конфігурацію з точки зору повноважень та встановлювати прозорі, зрозумілі правила на фінансовому ринку, які будуть чітко регламентувати діяльність на цьому ринку і запобігати масштабним зловживанням.

За минулий рік ми провели багато професійних дискусій із залученням експертів - і українських, і іноземних. Наша мета зрозуміла. І потрібно переходити до конкретики. А ми досі обговорюємо, Земля кругла чи все-таки плоска. Ми не про ринок повинні говорити, а про інвесторів. Ми захищаємо інвестора, ми його адвокати.

- В Україні дуже слабка інвестиційна активність. Кого ми захищаємо в даний момент? Чию діяльність?

- У нас близько 10 000 акціонерних товариств і 5,5 млн акціонерів. Слабка чи сильна активність - це не має значення, захист інтересів інвесторів у цінні папери повинен забезпечуватися. Найбільший прогрес за останні два роки в нас був саме в питанні зміни правил і умов захисту прав міноритарних акціонерів. Йдеться про зміни законодавства, прийняті в 2015 році.

Зараз ми розраховуємо на продовження цього тренду. Зміни стосуватимуться розкриття інформації, прозорості діяльності всіх суб'єктів ринку. Це створить передумови для довіри і для активності на ринку.

- Коли Комісія може почати більш інтенсивні зміни всередині себе? Багато хто дивиться досі на неї як на дуже інертний орган, з усіма старими проблемами, в тому числі - і з корупційними. Також висловлюються припущення аж до того, що нинішні члени комісії не всіх своїх співробітників можуть контролювати.

- Давайте почнемо з першого пункту. Внутрішня трансформація Комісії якраз зараз відбувається. Ми за минулий рік істотно змінили структуру і скоротили штат на 20%. Також поступово відмовляємося від присутності в регіонах. Змінюємо нашу модель від галузевої до функціональної. Не треба здійснювати нагляд окремо за торговцями, депозитарними установами, КУА. Потрібен єдиний нагляд за всіма учасниками, тому що його правила однакові. І процедури ліцензування також однакові для всіх.

Весь минулий рік ми працювали над концепцією інформаційно-технічного забезпечення, щоб визначити вимоги до нашої IТ, яка гратиме дуже важливу роль в нашій роботі. Вишукували кошти для того, щоб запустити цю роботу.

Ми впровадили в Комісії Систему електронного документообігу. Це було першим етапом в рамках прийнятої комплексної IT-стратегії Комісії – 2020. Цього року плануємо завершити ревізію інформаційних ресурсів, розпочати роботу щодо їх інтеграції в єдину базу, переходу на використання єдиних стандартів і форматів даних.

Плануємо запустити в першому кварталі новий сайт, який у майбутньому стане платформою для надання онлайн-послуг для учасників ринку через захищені канали - перш за все мова йде про сертифікацію, ліцензування, а в подальшому - реєстрацію випусків цінних паперів і т.д.

Протягом трьох років ми хочемо створити єдине інформаційне середовище для ринку і регулятора, об'єднавши численні не пов'язані між собою системи і ресурси, уніфікувавши підходи в роботі.

Корупція, про яку ви говорите, є тоді, коли присутній людський фактор. Ми не раз проводили аналіз корупційності нашої системи. Там, де є людський контакт, там може бути і корупція, це відомий факт.

- Як це подолати?

- Ми хочемо прибрати цей контакт і повністю перевести спілкування в технологічну площину. Тому ми рухаємося до того, щоб перевести такі послуги як ліцензування, реєстрацію випусків та інші на ІТ-платформу.

Сайт стане платформою всіх операційних взаємовідносин Комісії. Всі наші реєстри будуть переведені на цю ІТ-платформу. Вона буде покривати абсолютно весь ринок. Реалізувати цю інтегровану систему ми припускаємо протягом двох-трьох років. Такий великий проект вимагає коштів.

І ще один компонент ІТ - це захист інформації, аспекти інформаційної безпеки. З цим питанням дехто пов'язує проблеми у частині довіри до регулятора.

- А контроль службовців?

- Контроль, відповідальність, зобов'язання всіх співробітників повинні бути регламентовані відповідними функціональними інструкціями, законодавчо підкріплені. До речі, в законопроекті про регульовані ринки і деривативи закладена відповідальність співробітників за виконання своїх функцій, її розмежування на різні категорії, доступ до інформації, збереження конфіденційності, кримінальна відповідальність за порушення. Це все у нас вже прописано, але не можна забувати і про фінансову складову. Людям треба платити.

Зараз рівень відповідальності співробітників Комісії такий же, як у багатьох держорганах, які не обмежені специфічними регламентами - такими, наприклад, як у правоохоронних органах або навіть в комерційних банках, де є банківська таємниця.

Ми активно співпрацюємо з Американською комісією з цінних паперів у питаннях розробки вимог до персоналу, кодексу етики і моралі. Він включає в себе, в тому числі, й систему запобігання функціонального конфлікту інтересів між різними групами співробітників. У нас це все готово, і тепер ми чекаємо законів, які дозволять впровадити ці напрацювання в нормативну базу.

Ми починаємо проект із великою аудиторською компанією з аналізу бізнес-процесів у Комісії. У наступні шість місяців буде розроблена нова система взаємодії, система KPI, оцінка ефективності роботи кожного співробітника. Як тільки закінчимо, почнемо втілювати її в життя. Ми припускаємо перехід на самофінансування Комісії, а це бюджетування, система обліку, витрат часу і коштів.

- Чому саме зараз потрібно активізувати дорогі процеси щодо ІТ?

- ІТ для нас - такий же значимий елемент, як і питання правозастосування, регулювання. Технології у фінсекторі - це мінімум третина витрат, ресурсів. А у нас із 400 чоловік у штаті тільки 6 айтішників.

Наш бюджет на ІТ минулого року становив 8 млн гривень, ми його витратили на електронний документообіг, систему захисту інформації в рамках електронного документообігу, програмне забезпечення, обладнання. Ще дуже багато треба зробити.

- Що комісія зараз чекає від ринку в питанні ІТ, захисту інформації? Чи не надумана ця проблема?

- У нас біржі і депозитарій не раз ішли в блекаут. Крім порушення припинення торгів, могло статися втручання в торговельну чи облікову систему, можливо, зміна або витяг облікових даних, можливо, крадіжка цінних паперів і т. д. Але реальні наслідки втручання не розголошуються, тому ми про них можемо тільки здогадуватися.

В ігноруванні таких фактів і полягає проблема. А необхідно оцінити ризик і зрозуміти, який збиток. Минулого року було відключення депозитарію на три дні. Ми провели аудит і виявили дуже багато труднощів, на які звернули увагу керівництва, і вони почали їх поступово вирішувати.

Є проблеми з втратою даних. Це не питання зламу пароля або розголошення інформації. Це питання культури і захисту інформації.

ІТ - частина ринку. Зараз перед нами стоїть завдання повної технологічної реструктуризації центрального депозитарію і депозитарних установ. Ми перевіряємо якість систем захисту інформації. Чи відповідають вони тим нормам і стандартам, які передбачені законодавством. Хоча в більшості своїй не відповідають.

- Ви самі говорили про те, що законодавство прописано формально. Що стосується захисту інформації - це реальні вимоги чи бюрократичні процедури?

- З усього можна зробити бюрократичну процедуру. Але закон є закон.

Зараз, наприклад, багато учасників ринку не виконують вимог щодо капіталу. У них немає грошей. Для нас це сигнал, що більшість їх клієнтів у разі негативного розвитку ситуації будуть кинуті напризволяще.

Але при цьому є і такі учасники ринку, які виконують не тільки національні вимоги, а й міжнародні. Не для Комісії, а заради своїх клієнтів.

Багато бірж припиняли торги. Але вони не зробили висновків і не вживають чітких кроків щодо захисту своїх систем. Ми хочемо змінити цю ситуацію. Біржі повинні показати своїм клієнтам, що небайдужі до тієї інформації, яка проходить через них. Це питання довіри, яке ми повинні створювати з нуля і культивувати. Ми не ганяємося за окремими примарами. Абсолютно з усіма ведемо діалог.

- Які можуть бути санкції за невиконання ваших рішень?

- Говорити на тему санкцій зараз недоречно. Комісія - колегіальний орган, і в неї є свої процедури прийняття рішень. Ми могли б застосувати санкції, але нам потрібні заходи щодо врегулювання та вирішення проблем. Необхідно запропонувати комплекс заходів, щоб ті суб'єкти, які хочуть виправити ситуацію, мали можливість це зробити.

Деякі біржі використовують програмну платформу, розроблену в країні-агресора, деякі - власні напрацювання. Ми будемо вивчати це питання.

- Чи не здається вам, що здатність українського фондового ринку до бурхливого зростання дещо перебільшена? У нас уже сформувався банківський сектор, і, можливо, завжди в ньому деяким суб'єктам буде легше отримувати фінансування, ніж на фондовому ринку. Які потенційні переваги у залучення грошей на фондовому ринку? Як він буде рости, як він буде витісняти банківський сектор?

- Мова не про витіснення. Ми не можемо їх порівнювати - це різні форми фінансування. Не треба все зводити до банального кредиту. Акції - це інвестиції в капітал, це більш ризиковано. Але цей інструмент дозволяє розширити можливості розвитку. Ви не можете фінансувати свій розвиток за рахунок кредитних коштів. Вам потрібне товарне фінансування, потрібен капітал. Капітал вам банк не дасть.

- А ринки яких інструментів в Україні можуть ефективно розвиватися?

- Облігації. Муніципалітети можуть запозичувати гроші на ринку облігацій. Це найефективніший спосіб фінансування потреб місцевих громад. Є майбутнє і в корпоративних облігацій.

Перспективи починаються тоді, коли в різних категорій інвесторів з'являються кошти. Зараз на руках у індивідуальних інвесторів в Україні великий обсяг коштів. Я абсолютно впевнений, що якщо людям запропонувати якісні активи для інвестування, то вони підуть на це. Ще 15 років тому наші батьки були власниками заводів і пароплавів, які знецінилися. Це великий урок, з якого потрібно зробити висновки і рухатися далі.

А є ще аграрний ринок, ринок ф'ючерсних контрактів - це колосальні можливості.

- Але чи може весь цей ринок сформуватися осібно, без розвитку інших державних інституцій?

- Ні.

- Чи не здається вам, що реформи відстають?

- Відстають чи ні - це неточний термін.

- Судова система змінюється?

- Так, вона змінюється. Неможливо судити про тренд зміни, виходячи з короткого періоду. Оцінюючи за фактами зроблену роботу - так, затягуються розгляди справ, але покращилася якість роботи з судами. Несуттєво, але ситуація покращилася.

Банківську систему до кінця 2016 року ми отримали абсолютно в новому вигляді. Ринок уже ніколи не буде таким, яким він був раніше.

- Фінансовий сектор має допоміжний характер. Водночас у реального сектору немає справжньої корпоративної культури. Чи може взагалі в таких умовах відбутися такий фондовий ринок, про який ви говорите?

- Ну, а звідки вона з'явиться, ця культура? Все формується паралельно. Чи з'явиться вона завтра? Можливо, так. Це все сполучені судини. І судова реформа, і фінансовий сектор, і зміни корпоративного права.

Як змінити культуру, наприклад, якщо не надати акціонерам право підписувати акціонерний договір? Зараз ми займаємося цим питанням. Бізнес зможе не на словах, а документально фіксувати домовленості. Відносини стануть більш передбачуваними. Чи буде це затребувано? Буде! Багато інвесторів приходять і відразу запитують: «А чи є у вас акціонерний договір?» Цього року він у нас буде.

Це пов'язана екосистема. Ми всі живі істоти. У нас складна корпоративна культура. Але ми її змінюємо, і вона буде змінюватися. Ми вже не ті, ким ми були два роки тому. У цьому і полягають зміни.