До 2050 року розвинені ринки будуть поступово втрачати свою значимість у міру того, як країни, що розвиваються, нарощуватимуть частку у світовому ВВП, попри недавні суперечливі показники ефективності в ряді регіонів. Такі прогнози зробила компанія PwC у своєму Звіті «Світ у 2050 році. Довгостроковий прогноз: як зміниться світовий економічний порядок до 2050 року?».
ПЕРЕРОЗПОДІЛ ЕКОНОМІЧНИХ СИЛ
Звіт містить прогнози потенційних темпів зростання ВВП, оцінюваного за Паритетом купівельної спроможності (ПКС), до 2050 року в 32 найбільших країнах, на частку яких у сукупності припадає 85% світового ВВП.
Згідно з дослідженням, до 2042 року обсяг світової економіки може зрости вдвічі при реальному річному темпі зростання в розмірі близько 2,5% в період з 2016 по 2050 рік. Економічне зростання буде багато в чому обумовлене ринкової динамікою країн, що розвиваються, за умови, що річний темп зростання семи таких країн (Бразилія, Китай, Індія, Індонезія, Мексика, Росія та Туреччина) складе в середньому близько 3,5% протягом наступних 34 років у порівнянні з темпом зростання країн «Великої сімки» (Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія і США), який буде триматися на рівні близько 1,6%.
Коментуючи результати дослідження, головний економіст PwC Джон ХОКСУОРТ зазначив: «Процес перерозподілу світових економічних сил продовжиться: місце зрілих, розвинених ринків займуть країни Азії та інших регіонів. Частка економіки семи найбільших країн з економікою, що розвивається, в світовому ВВП може скласти близько 50%, в той час як частка країн «Великої сімки» зменшиться до трохи більше 20%».
При порівнянні країн на підставі ВВП, розрахованого за Ринковими обмінними курсами (РОК), такого істотного зрушення в розстановці світових економічних сил не спостерігається. Проте навіть за цими даними до 2030 року Китай стане найбільшою економікою світу, а Індія безперечно посяде третє місце до 2050 року.
У центрі уваги опиняться молодші ринки, що розвиваються. Згідно з прогнозами, до 2050 року ринки Індонезії і Мексики будуть більшими, ніж ринки Японії, Німеччини, Великобританії або Франції, а Туреччина може обігнати Італію. З точки зору економічного зростання до 2050 року В’єтнам, Індія і Бангладеш можуть продемонструвати найвищий темп зростання, який буде складати в середньому близько 5% щороку.
ПКС ТА РОК
Слід зазначити, що не існує єдино правильного методу оцінки розміру економіки на різних етапах розвитку. Залежно від мети аналізу найбільш обґрунтованим параметром виміру може бути показник ВВП, розрахований або за Ринковими обмінними курсами (РОК), або за Паритетом купівельної спроможності (ПКС). У цілому ВВП, розрахований за ПКС, є більш точним показником для оцінки середнього рівня життя або обсягів продукції, що випускається, і витрачених ресурсів, оскільки в даному випадку враховується відносна різниця цін. А ВВП, розрахований за ринковими обмінними курсами, краще відображає відносний загальний розмір ринків для бізнесу в конкретний момент часу.
Однак історичні дані свідчать про те, що, як правило, в країнах, що розвиваються РОК в довгостроковій перспективі наближаються до ПКС у міру поступового скорочення розриву між рівнями середнього доходу на душу населення в цих країнах і країнах з розвиненою ринковою економікою.
ВВП НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ
При порівнянні країн за показником співвідношення чисельності населення і ВВП на душу населення, з’ясувалося, що Нігерія має достатній потенціал для того, щоб піднятися в рейтингу ВВП на вісім позицій і до 2050 року зайняти 14-е місце в світі. Проте країна зможе зробити це лише в тому випадку, якщо її керівництву вдасться диверсифікувати економіку, розвинути інші галузі, крім нафтовидобувної, а також приділити належну увагу суспільним інститутам та інфраструктурі.
Колумбія і Польща також мають значний потенціал і можуть стати найшвидшими ринками у відповідних регіонах – Латинській Америці та ЄС (в Туреччині очікуються ще більш швидкі темпи зростання, якщо зараховувати цю країну до європейських).
«Економічному підйому в багатьох країнах, що розвиваються, будуть сприяти відносно високі темпи зростання населення, що призведе до збільшення локального попиту і чисельності робочої сили. Однак для того, щоб забезпечити достатню кількість робочих місць для зростаючої чисельності молодих фахівців, також будуть потрібні інвестиції в освіту і поліпшення макроекономічних показників», – пояснює Джон Хоксуорт.
СЕРЕДНІЙ ДОХІД
Для розвинених країн є і хороша новина: у 2050 році в рейтингах ВВП на душу населення рівень середньої заробітної плати в «Великій сімці», за винятком, можливо, Італії, як і раніше, буде набагато вище ніж в семи найбільших країнах з економікою, що розвивається. Згодом останні подолають це відставання, однак повне вирівнювання рівня доходів по всьому світу прогнозується значно пізніше 2050 року.
До 2050 року Китай досягне задовільного рівня середнього доходу населення, при цьому заробітна плата в Індії залишиться в нижніх межах діапазону з урахуванням того, що процес змін в ній почався недавно, і навіть попри прогнозований високий темп зростання в майбутньому. Таким чином, хоча значне збільшення чисельності населення може стати ключовим фактором зростання ВВП, для вирівнювання середнього рівня доходів в різних країнах буде потрібно більш тривалий період.
«З часом різниця між середніми доходами в різних країнах буде скорочуватися, проте до 2050 року цей процес ще буде далекий від завершення. У 2016 році ВВП на душу населення в США перевищив ВВП на душу населення в Китаї майже в чотири рази, а в Індії – майже в дев’ять разів», – провадить далі Джон Хоксуорт. – До 2050 року цей розрив скоротиться і рівень доходів американців буде перевищувати доходи китайців лише в два рази, а індусів – в три. Однак ми також не виключаємо можливого зростання нерівномірного розподілу заробітної плати в ряді країн, зокрема, обумовленого технологічними змінами, які сприятимуть збільшенню цінності висококваліфікованих співробітників і власників капіталу».
ТЕМПИ ЗРОСТАННЯ
Згідно з аналізом компанії PwC, до 2020 року середнє річне зростання світової економіки становитиме близько 3,5% з тенденцією до подальшого уповільнення: в 2020-ті роки – 2,7%, в 2030-ті роки – 2,5%, а в 2040-ті роки – 2,4%. Така тенденція буде обумовлена ??значним зменшенням кількості працюючого населення в багатьох розвинених країнах (а в кінцевому підсумку, і в ряді країн, що розвиваються, таких як Китай).
З іншого боку, темпи зростання в країнах, що розвиваються, будуть сповільнюватися в міру зміцнення їх ринків і досягнення зрілості за тими напрямками, де було відзначено швидке зростання. Очікується, що це більш істотно впливатиме на рівень світового ВВП, ніж ринки, що розвиваються, які в іншому випадку сприяли б значному збільшенню показників середнього зростання світової економіки.
Більш детально – у Звіті PwC
Джерело: FinPost, додаткова статистика та інфографіка (ЛІГА.net, EREPORT, ReadWeb)