Україні необхідна повнофункціональна, проста, надійна, ефективна та інтегрована у міжнародні ринки інфраструктура ринків капіталу. Її розвиток дозволить підвищити зацікавленість інвесторів та кредиторів.

Про бачення змін в депозитарній системі України розповів у своєму виступі під час Українського фінансового форуму в Одесі Заступник Голови Національного банку Олег ЧУРІЙ, йдеться на офіційній сторінці регулятора у Facebook.

Важливим напрямком для розвитку вітчизняної інфраструктури є відкриття рахунків для провідних міжнародних центральних депозитаріїв у депозитарії Національного банку України. Це значно спростить доступ іноземним інвесторам до українського ринку капіталів.

За словами Олега Чурія, Національний банк вже перебуває в активній фазі переговорів з глобальними депозитаріями на цю тему. До того ж, до пришвидшення переговорів міжнародні депозитарії підштовхує інтерес нерезидентів до локального ринку державних цінних паперів. Але загалом такі переговори тривають, зазвичай, досить довго. Наприклад, у Грузії та Вірменії процес відкриття «лінку» з глобальними депозитаріями зайняв 3-4 роки.

«Я думаю, що у нас цей процес займе менше часу, оскільки ми вже частину роботи провели. Тому сподіваємося на прискорення процесу», – зауважив він.

Крім того, відповідно до підписаного влітку між НБУ та НКЦПФР Меморандуму про взаєморозуміння стосовно співробітництва у розвитку інфраструктури ринків капіталу в Україні, суттєві зміни очікують на Розрахунковий центр (РЦ).

«Розрахунковий центр – це так звана спадщина, яка дісталася нам від попередньої влади, – зазначив Заступник Голови НБУ. – Ті доходи, які отримує Розрахунковий центр від своєї основної діяльності, не забезпечують покриття операційних витрат. Тобто операційні витрати покриваються переважно за рахунок капіталу. Також ми бачимо проблему в тому, що Національний банк в одній особі є і регулятором банківського ринку, і акціонером цього банку (РЦ має банківську ліцензію)».

Останнє створює конфлікт інтересів. Наприклад, в частині докапіталізації Розрахункового центру. З одного боку, вимоги НБУ до достатності капіталу однакові для всіх банків. З іншого боку, Національний банк не бачить необхідності у докапіталізації РЦ, оскільки на практиці він не потребує такого обсягу капіталу, як справжні комерційні банки. Відтак, Національному банку довелося докапіталізувати РЦ.

Але в подальшому РЦ має реорганізуватись у небанківську фінансову установу, а Національний банк має припинити бути його регулятором. Це дозволить зменшити капітал РЦ до необхідного для його діяльності рівня і повернути державі кошти, витрачені на докапіталізацію Розрахункового центру.