Згідно з даними, наведеними у презентації пана Тарабакіна, за останній рік зроблено таке:

– за підтримки ЄБРР Oliver Wyman проведене дослідження найкращих практик побудови інфраструктури ринків капіталу і описано оптимальну модель для розвитку ринку України;

– підписано Меморандум між НБУ та НКЦПФР, в якому зафіксовані основи майбутньої архітектури пост трейду і спільні дії регуляторів;

– розпочата друга фаза програми технічної допомоги ЄБРР

– підготовка нової редакції закону про депозитарну систему;

– НДУ та РЦ отримали стратегію розвитку на найближчі роки. Перший тактичний крок – тендер на закупівлю нового програмного комплексу з депозитарного обслуговування та клірингу.

Протягом останнього року кількість депозитних установ зменшилась з 234 до 223 (з них 50 банки, 173 не банки), а кількість фондових бірж – з 8 до 5. При цьому сукупних дохід трьох найбільших фондових бірж становить 11,5 млн. грн., а їхні сукупні витрати дорівнюють 27,2 млн. грн., тобто дохід у 2,4 рази менший за витрати.

За цей самий період кількість емітентів в лістингу зменшилась з 25 до 23 (з них 7 підприємств та банки).

Усе це дало змогу переконати НБУ дозволити допуск операцій з нерезидентами з такими цінними паперами на валютний міжбанк. НКЦПФР планує розширити цей список до біржового індексу.

Торгівля цінними паперами має ряд проблем. Зокрема, через відсутність технологічної консолідації торгових платформ бірж: торговці мають проблему з найкращим виконанням угод для клієнтів, а регулятор – з наглядом, у тому числі з визначенням підозрілих угод; через відсутність єдиного «вікна» або консолідованого «стакану» котирувань немає єдиної ціни за один фінансовий інструмент; страждає імідж ринку – його не сприймають серйозно ані інвестори, ані український бізнес, ані державні інституції.