Як зазначається у повідомленні АУФТ, протягом 2016-2018 років НКЦПФР було винесено 51 постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів (маніпулювання на фондовому ринку), а саме до учасників фондового ринку було застосовано 41 штрафну санкцію та 10 санкцій у вигляді анулювання ліцензії.

Значна частина вищезгаданих постанов оскаржується учасниками фондового ринку в судах.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься «змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості».

Згідно з частиною 2 статті 84 Кримінального процесуального кодексу України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Відповідно до частини 2 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України докази встановлюються, крім іншого, висновками експертів. Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України докази в адміністративному судочинстві встановлюються, серед іншого, висновками експертів.

Стаття 68 Кодексу адміністративного судочинства України говорить, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи. Експерт може залучатися учасником справи та зобов’язаний дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Будь-яка експертиза повинна проводитись експертом відповідної спеціалізації, напрямку та за відповідної методикою.

АУФТ вирішила дослідити стан експертного забезпечення правосуддя та наявності методик проведення експертиз з питань, пов’язаних із діяльністю (операціями тощо) на фондовому ринку (фондовій біржі).

У зв’язку із цим, на замовлення Асоціації громадська організація «Право і капітал» провела дослідження щодо виявлення проблемних питань у законодавчому та нормативно-правовому регулюванні судової експертизи з питань, пов’язаних із діяльністю (операціями тощо) на фондовому ринку (фондовій біржі) та запропонувала шляхи їх вирішення.

Основними висновками, до яких дійшли експерти, були такі:

1. Із сьогоднішнього стану забезпеченості правосуддя експертним супроводом питання експертизи дій на фондовій біржі при обороті фінансових інструментів не може бути вирішене, оскільки:

– відсутні фахівці – експерти;

– відсутні методики, за якими проводять експертизи;

– відсутні самі спеціальності підготовки експертів;

– не відтворена на експертному рівні сама галузь знань про методи експертного забезпечення питань діяльності фондового ринку (фондової біржі), як це передбачено ст. 7 Закону «Про судову експертизу».

2. Вирішення питання забезпечення експертизи аспектів діяльності фондового ринку повинно бути обумовлене специфікою ринку та враховувати кількість транзакцій на ньому та кількість відповідних комбінацій з ними з урахуванням заздалегідь невизначеної та необмеженої кількості транзакцій у ланцюжку транзакцій.

3. Робота ринків повинна бути забезпечена системами аналізу інформації, що повинні базуватися на основі чітких, встановлених законом алгоритмах зловживання ринком, зрозумілих та однозначних якісних та кількісних критеріях, що дозволить побудувати алгоритмічну (математичну) модель.

4. Директива ЄС №2014/57/ЄС від 16.04.2014 р. про кримінальні санкції за зловживання на ринку повинна бути імплементована у законодавство України відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС.

5. Інститут судової експертизи повинний бути забезпечений відповідними кадрами, які пройшли спеціалізоване навчання, акредитацією нової спеціалізації, що враховує специфіку галузі знань та методиками, які враховують необхідність попереднього висновкам експертів обов’язкового застосування та використання автоматизованої системи аналізу інформації.

Більш детально – у Звіті про дослідження стану судово-експертного забезпечення питань діяльності фондового ринку.