Як зазначається у повідомленні Комісії, за весь період дії даної законодавчої норми з 04.06.2017 р. до 12.07.2019 р. регулятор отримав інформацію про здійснення 287 підприємствами процедур squeeze-out.

Загальна сума коштів до сплати по всіх цих процедурах становить 1350743773 грн. Відповідно до інформації від банківських установ станом на 31.03.2019 р., ескроу рахунки по процедурах squeeze-out відкрито на загальну суму 1024826226 грн.

Скарги щодо незгоди з процедурою squeeze-out (незгода з ціною або незгода щодо самої процедури тощо) Комісія отримала по 34 процедурах. Тобто лише у 12% випадків акціонери були незгодні з процедурою.

Зокрема, в половині випадків незгода стосувалася саме ціни акцій. На сьогодні 17 оцінок, що використовувались для проведення squeeze-out, отримали негативні висновки Фонду державного майна України. Завдяки цьому акціонери, які хочуть домогтися чесної ціни та захистити власні права, матимуть переконливі аргументи для судових справ.

Водночас 21607 акціонерів за інформацію банків вже отримали кошти за продаж своїх акцій. Загальна сума коштів, що вже виплачені з рахунків ескроу, становить 667835041 грн.

ПОЗИЦІЯ АПУ

Зі свого боку, Комітет з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України звернувся з відкритим листом до Конституційного суду щодо процедури squeeze-out та sell-out.

У Комітеті підкреслюють, що у 2017 році вступив в силу Закон про підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах. Зокрема, він запровадив процедуру squeeze-out – спеціальні правила викупу акцій міноритарних акціонерів мажоритарним акціонером або кількома, які сукупно володіють більше 95% акцій компанії, за належну компенсацію.

Подібна практика у світі існує вже не один десяток років. Поява таких процедур в Україні – це виконання вимоги щодо імплементації Директив ЄС в частині реформи фондового ринку.

«Закон є результатом багаторічної роботи експертів і вирішує проблеми, що пов’язані із великою кількістю акціонерів, які не беруть участі у справах акціонерного товариства, що невиправдано ускладнює його діяльність, – зазначає Анна БАБИЧ, Голова Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнер ЮФ Aequo. – Документ спрямований на забезпечення балансу інтересів всіх акціонерів – як мажоритаріїв, так і міноритаріїв. Так, право примусового викупу (squeeze-out) врівноважене відповідно правом міноритарія вимагати викуп акцій АТ (sell-out). Тим самим Закон дозволяє побудувати більш ефективну систему управління товариством, з одного боку, і забезпечити виплату міноритарним акціонерам справедливої компенсації за їх акції, з іншого боку».

Український фондовий ринок пройшов етап масової приватизації державних підприємств на початку 90-х років минулого століття. Тоді мільйони співробітників великих промислових підприємств отримали у власність акції компаній, і таким чином стали їх міноритарними акціонерами. Не зважаючи не те, що минуло майже 30 років і участі в житті компанії вони не беруть, підприємства повинні дотримуватися низки обтяжливих процедур – запрошувати на збори, розсилати повідомлення тощо. У деяких компаніях кількість міноритарних акціонерів сягає десятків тисяч, хоча сумарно вони володіють лише кількома відсотками акцій. При цьому таке підприємство не є за своєю суттю публічним товариством. У результаті, воно несе великі адміністративні та фінансові витрати, хоча економічний ефект від них нульовий.

За словами Анни Бабич, проблема «мертвих душ» суттєво ускладнює діяльність акціонерного товариства та досить часто призводить навіть до зупинки їхньої діяльності. «Акції як об’єкти цивільних прав входять до складу спадщини та переходять до спадкоємців. Однак часто спадкоємці не здійснюють переоформлення прав на спадок, і акції залишаються фактично без власника», – зазначає вона.

З моменту виникнення першої ініціативи із запровадження процедури squeeze-out та sell-out до її втілення в Законі минуло більше 10 років, протягом яких правнича спільнота та бізнес асоціації активно обговорювали необхідність її запровадження, оптимальну процедуру викупу, порядок визначення справедливої вартості акцій, що викупаються, інструменти захисту інтересів міноритаріїв під час процедури викупу та багато інших питань. У результаті, Закон запровадив виважений та справедливий механізм викупу/продажу акції міноритарних акціонерів.

Депутати у своєму поданні вважають, що процедура squeeze-out направлена виключно на задоволення майнових інтересів власників мажоритарного пакету акцій АТ та примусове позбавлення міноритарних акціонерів права власності на відповідні акції. Разом із ним, автори нехтують тим фактом, що Закон гарантує попередню та повну оплату акцій, адже права на акції переходять тільки після зарахування всієї суми компенсації на ескроу рахунок в інтересах міноритарних акціонерів.

У Комітеті АПУ вважають, що посилання авторів подання на той факт, що положення, які регулюють процедуру squeeze-out, протирічать Конституції України та посягають на приватну власність, є помилковим. Ч. 5 ст. 41 Конституції України передбачає, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їхньої вартості.

Більш детально – у відкритому листі Комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України до Конституційного суду