Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР, Комісія) оприлюднила річний звіт за 2018 рік.

У вступному слові до Звіту Голова Комісії Т.З. Хромаєв зазначив, що «сьогодні ми можемо побачити справжнє обличчя українського фондового ринку. Без сміттєвих паперів та нечесних схем. Після десятиліть їхнього домінування на ринку інакше бути й не могло, що майже 95% операцій зараз – це угоди з державними цінними паперами» (стор. 3; тут і далі – сторінки Звіту).

Отже, Голова Комісії – регулятора ринку цінних паперів – визнав, що ринку цінних паперів у загальновизнаному в світі розумінні в Україні не існує. Тоді чим тут займається Комісія? Адже з державними цінними паперами досить вправно справляється Національний Банк України (НБУ) та Міністерство фінансів України. Більше того, саме НБУ вважає «нечесними схемами» більшість операцій з державними цінними паперами (державними облігаціями), одним з лідерів яких (операцій) є Т.З. Хромаєв.

Недоліком захоплення учасниками ринку капіталів саме державними цінними паперами є те, що фактично фінансові ресурси вимиваються з реального сектору економіки і перерозподіляються у кращому випадку – для фінансування бюджетних програм, а в гіршому – просто для спекулятивних операцій з державним боргом. В той же час, як правильно зазначає у тому ж вступному слові Т.З. Хромаєв, від фондового ринку очікується «залучення грошей для розвитку бізнесу, як в розвинених країнах».

Однак у тому ж і справа, що незважаючи на п’ятий рік реформ, ніякого реального залучення коштів під цінні папери фактично не виходить.

Так, класичним засобом залучення інвестицій у бізнес є акції. Натомість на стор. 13 Звіту наводяться дані по обсягам зареєстрованих Комісією випусків акцій у 2014 – 2018 роках, млрд. грн.: 2014 рік – 144,35; 2015 – 122,3, 2016 – 199,36; 2017 – 324,84; 2018 – 22,28. Отже, маємо катастрофічне падіння реєстрації обсягів емісії акцій саме у 2018 році. При цьому левова частка емісії приходиться на 2 банка: АТ «Сбербанк» – 52,07%, АТ «ВТБ БАНК» – 11,58%. Тобто мова знову йде про чисто фінансовий сектор, а не про реальний бізнес-сектор. Можливо, звичайно, що Банки направлять додатково залучені кошти на кредитування реального сектору. Але скоріш за все гроші знову ж таки підуть на операції з державними цінними паперами.

На стор. 14 Звіту його автори зазначають, що обсяг торгів акціями на ринку цінних паперів у 2018 році зменшився на 37,1% порівняно з 2017 роком (126,6 млрд. гривень) та становив 79,62 млрд. грн. Для порівняння також нагадаємо, що у 2016 році обсяг торгів акціями склав 482,46 млрд. грн. Таке зменшення автори Звіту, як завжди, пояснюють продовженням роботи з очищення фондового ринку та підвищення прозорості біржового сегменту. Однак виникає питання: доки ще це «очищення» буде тривати? Чи це «очищення» буде продовжуватися до повного зникнення акцій на українському фондовому ринку?

При цьому автори Звіту сором’язливо «забувають», що великий сегмент ринку акцій був виведений з ринку за рахунок широкого застосування процедур «сквіз-ауту», запровадження яких активно лобіювала Комісія.

Заради справедливості слід зазначити, що у цілому обсяг торгів на фондовому ринку збільшився у 2018 році порівняно з 2017 роком з 468,69 млрд. грн. до 590,58 млрд. грн. (стор. 14) Однак це збільшення відбулося, переважно, за рахунок операцій з державними цінними паперами. У 2018 році обсяг торгів державними облігаціями України становив 406,42 млрд. грн., що більше на 58,7% порівняно з 2017 роком (стор. 17). У 2018 році частка торгів державними облігаціями України на ринку цінних паперів продовжувала зростати порівняно з показником 2017 року і становила 69% (стор. 18).

За підсумками 2018 року обсяг торгів акціями на біржовому ринку зменшився у 5 разів порівняно з 2017 роком та становив 1,18 млрд. грн. (стор. 14). При цьому в 2018 році частка обсягу торгів акціями на біржовому ринку знизилась і становила 1,5% від загального обсягу торгів акціями на ринку цінних паперів (стор. 14). Показник капіталізації емітентів, акції яких внесено до біржового реєстру станом на 31.12.2018, становив 7,97 млрд. грн. (стор. 15). Як зазначають автори звіту, зменшення обсягів капіталізації, що спостерігається останні п’ять років, значною мірою пов’язане із зменшенням кількості випусків акцій, внесених до біржового реєстру як такі, що відповідають вимогам лістингу (стор. 15).

Тобто куди не поглянь, і всюди «перемога». Тільки незрозуміло, чому ці «перемоги» не призводять до виникнення класичного фондового ринку, який би сприяв концентрації капіталу дрібних інвесторів на передових напрямках інвестицій, за який (ринок) нібито бореться Комісія і який побудувати не виходить.

Позитивні тенденції у 2018 році спостерігалися на ринку облігацій підприємств. У 2018 році відбулося зростання емісійної діяльності на ринку облігацій підприємств. Протягом року регулятором зареєстровано 110 випусків облігацій підприємств на суму 15,45 млрд. грн. Порівняно з 2017 роком обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 7,1 млрд. грн. або на 85% (стор. 20). Обсяг торгів облігаціями підприємств на ринку цінних паперів у 2018 році становив 33,6 млрд. грн., що на 12,7% більше ніж у 2017 році (стор. 21).

Що стосується емісії та обігу деривативів, то слід зазначити, що у 2018 році Комісією зареєстровано 1 випуск опціонних сертифікатів на загальну суму 55,5 млн. грн. Це трохи більше, ніж у 2017 році (32,5 млн. грн.), але значно менше, ніж у 2016 році (198,8 млн. грн.) (стор. 24-25). Як зазначають автори Звіту, ринок деривативів упродовж останніх трьох років скорочується. За підсумком 2018 року обсяг торгів деривативами становив 2,71 млрд. грн. (у 2017 році – 5,62 млрд. грн.) (стор. 24-25). Якщо здійснити порівняння за попередні роки, то обсяг торгів деривативами у воєнних 2014-2015 рр. складав (по роках, млн. грн.): 2014 – 9,6; 2015 – 5,87.

Щодо ринку колективних інвестицій.

У 2018 році порівняно із 2017 роком трохи збільшився обсяг зареєстрованих випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування (ІСІ) – з 19,97 до 22,54 млрд. грн., що більше на 2,57 млрд. грн. (стор. 26), або на 12,9%. Зазначимо, що у 2017 році порівняно із 2016 роком також було збільшення – з 16,09 до 19,97 млрд. грн., тобто на 3,88 млрд. грн., або на 24,1% – тут і далі порівняння 2017 року із попередніми роками – за статтею.

Отже, зростання уповільнилося майже у 2 рази.

Для відома зазначимо, що у 2018 році Комісією зареєстровано 38 випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів на суму 5,94 млрд. грн., що на 0,32 млрд. грн. менше порівняно ніж у 2017 році (стор. 27). Протягом 2018 року Комісія зареєструвала 179 випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів на суму 16,6 млрд. грн., цей показник збільшився на 2,89 млрд. грн. порівняно з 2017 роком (стор. 28).

У 2018 році порівняно із 2017 роком збільшилася вартість активів ІСІ – з 266,2 млрд. грн. до 312,9 млрд. грн., тобто на 46,7 млрд. грн. (стор. 32), або на 17,5%. У 2017 році порівняно із 2016 роком збільшення вартості активів ІСІ відбулося з 235,2 млрд. грн. до 266,2 млрд. грн. тобто на 31 млрд. грн., або на 13,1%. Таким чином, темп приросту вартості активів ІСІ дещо збільшився.

Разом із тим, не подолана тенденція до фактичного згортання діяльності диверсифікованих інвестиційних фондів. Якщо у 2014 році вартість активів таких фондів складала 1.196,74 млн. грн., у 2015 році – 788,40 млн. грн., у 2016 році – 140,1 млн. грн., у 2017 році – 95,35 млн. грн., то у 2018 році цей показник склав 92,57 (стор. 32), тобто темп зменшення уповільнився, але само зменшення не припинилося. Тобто, приходиться констатувати, що незважаючи на «перемоги» реформ, класичного ринку спільного інвестування, який би сприяв концентрації капіталу дрібних інвесторів в інститутах спільного інвестування, побудувати не виходить.

Для відома також зазначимо, що у 2018 році порівняно із 2017 роком вартість активів ІСІ збільшилася як у секторі пайових інвестиційних фондів (з 170,1 млрд. грн. до 179,4 млрд. грн.), так і у сфері корпоративних інвестиційних фондів (з 96,1 млрд. грн. до 133,5 млрд. грн.) (стор. 32).

У 2018 році порівняно із 2017 роком зросла загальна кількість інвестиційних фондів – з 1060 до 1133 (стор. 33). Збільшення відбулося переважно за рахунок венчурних фондів. Кількість відкритих фондів не змінилася (17 фондів), а кількість інтервальних фондів зменшилася (з 18 до 15 фондів).

На кінець 2018 року загальна кількість недержавних пенсійних фондів збільшилася на 1 фонд. Разом із тим за цим показником фінансовому ринку України ще дуже далеко до «дореформеного» рівня 2014-2015 рр.: (2014 – 75; 2015 – 73; 2016 – 62; 2017 – 56; 2018 – 57) (стор. 38).

Наприкінці 2018 року загальна вартість активів недержавних пенсійних фондів (НПФ) становила 2,74 млрд. грн. Порівняно з попереднім роком цей показник збільшився з 2,46 млрд. грн., тобто на 0,28 млрд. грн., або на 11,4 % (стор. 38). Однак порівняно з періодом 2016-2017 рр. тем приросту дещо знизився: у 2016 році загальна вартість активів НПФ складала 2,13 млрд. грн., а у 2017 році – 2,46 млрд. грн., тобто збільшення відбулося на 0,33 млрд. грн., або на 15,5 % (стор. 38).

В структурі активів НПФ переважають грошові кошти (36,63%) та державні цінні папери (46,06%), у той час як питома вага акцій складає 1,74% (стор. 39). Таким чином, українські НПФ, відповідно до описаного вище стану українського фондового ринку, інвестують банки та бюджет, і не інвестують в реальний сектор економіки, як це відбувається у розвинених економіках світу.

Кількість суб’єктів, які мають ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, продовжує зменшуватися. Станом на 31.12.2018 кількість суб’єктів, які мають ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів становить 745 (стор. 59). Станом на 31.12.2017 кількість суб’єктів, які мають ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів становила785. Станом на 31.12.2014 таких суб’єктів було 1.124.

Автори Звіту за 2018 рік вважають таке зменшення «поступовим» (33,7 %) і пов’язують, перш за все, з підвищення вимог регулятора до професійних учасників (стор. 59). Звідти можна зробити висновок, що зменшувати будуть і далі.

При цьому під удар потрапляють професійні учасники – лідери свого сегменту фондового ринку.

Наприклад, на стор. 71 Звіту його автори хизуються тим, що Комісія забезпечила проведення 9 перевірок діяльності торговців цінними паперами на предмет порушення прав інвесторів та наявності і якості внутрішньої системи запобігання та мінімізації впливу ризиків.

Це, очевидно, ті 9 торговців, яким Комісія, у зв’язку із цими перевірками зупиняла дію ліцензії. Однак автори Звіту «забули» повідомити, що з 9 таких зупинень п’ять було оскаржено в судовому порядку і усі п’ять справ Комісія, як мінімум, на рівні апеляцій, торговцям програла. Серед тих, хто виграв справи – ТОВ ФК «Авангард» та ТОВ «Бенефіт Брок». І ці ж Компанії, за даними звітності, знаходяться у списку ТОП-10 торговців цінними паперами з найбільшим обсягом торгів цінними паперами ІСІ у 2018 році на позабіржовому ринку (стор. 32). Отже, на даний момент в судовому порядку визнано, що Комісія незаконно перешкоджала діяльності цілком благополучним компаніям.

У ТОП-10 Компаній з управління активами з найбільшою вартістю активів в управлінні станом на 31.12.2018 входить ТОВ «КУА ТА АПФ «УКРАЇНСЬКІ ФОНДИ (друге місце в списку) (стор. 36). Ця ж Компанія входить у ТОП-10 Компаній з управління активами з найбільшою вартістю активів в управлінні станом на 31.12.2018 (десяте місце в списку) (стор. 38).

І відносно цієї Компанії Комісія ще у квітні 2018 року анулювала ліцензію. Тобто, ця ліцензія тримається тільки на факті оскарження постанови Комісії в суді.

Отже, Комісія без тіні докору та сумлінності трощить лідерів ринку та ще й хизується цим.

На стор. 82 автори Звіту пишуть: «Протягом 2018 року у справах, в яких Комісія є відповідачем,судами були винесені 71 рішення, з них 53 – на користь Комісії,що складає близько 75%». Автори Звіту вважають це «перемогою».

Однак насправді навряд чи це перемога. Фактично суди визнали неправомірними 25 % рішень суб’єкта владних повноважень, тобто майже 1/4. Отже, суб’єкт владних повноважень у чверті випадків дії незаконно. Це дуже багато. І до того ж не все оскаржується. Правда, слід погодитися, що у масиві рішень Комісії, що не оскаржується, пропорції можуть бути іншими.

Хоча якщо пригадати рішення про зупинення дії ліцензії при перевірці «наявності і якості внутрішньої системи запобігання та мінімізації впливу ризиків», то за аналогією п’яти програних справ Комісія програла б і 4 інших, тобто усі 100%.

У Звіті Комісія (стор. 59) повідомляє, що вона у дуже дивний спосіб «захищає» інвесторів. Так, у Звіті вказано, що «з метою захисту прав інвесторів» Комісія приймала:

15 рішень Комісії «Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів 25 емітентам»;

18 рішень Комісії про заборону торгівлі цінними паперами 51 емітенту.

І якось авторам Звіту не спадає на думку, що як тільки Комісія обмежує вільний обіг цінних паперів, вона погіршує стан інвесторів, оскільки вони не можуть вільно розпоряджатися належними ним цінними паперами.

Правда в окремі хвилини просвітлення представники Комісії визнаю?ть, що прийняття Комісією рішень щодо обмеження обігу цінних паперів є обставиною, яка призводить до зменшення корисності таких цінних паперів, оскільки власник таких цінних паперів позбавлений можливості у будь який час розпоряджатися такими цінними паперами, що в свою чергу призводить до зменшення вартості таких цінних паперів».

Однак через 2,5 сторінки представник Комісії вказує: «Звертаємо увагу суду, що Комісія як орган, що здійснює державне регулювання на ринку цінних паперів, здійснює усе можливе, щоб не допустити порушення прав інвесторів у цінні папери. Зокрема, зупиняє здійснення торгівлі цінними паперами, зупиняє внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, зупиняє обіг цінних паперів, а також зупиняє дії ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів». (Кінець цитати).

Однак інвестори у цінні папери – це власники цих цінних паперів. А у попередньому абзаці представник Комісії визнає?, що обмеження обігу цінних паперів шкодить власникам цінних паперів. Тобто, у двох цих абзацах представник Комісії стверджує, що Комісія не допускає порушення прав інвесторів (власників) шляхом завдання їм шкоди.

У вступному слові до Звіту Голова Комісії Т.З. Хромаєв зазначив, що український фондовий ринок потребує довіри. Але навряд чи слід очікувати довіри до того ринку, де регулятор у ТАКИЙ спосіб «захищає» інвесторів.

Заради справедливості слід зазначити, що у 2018 році спостерігається приплив капіталу іноземних інвесторів на фондовий ринок України: позитивне сальдо торговельних операцій за участю нерезидентів у річному підсумку становило 28,32 млрд. грн. Частка операцій за участю нерезидентів зросла з 11,88% у 2017 році до 15,28% у 2018 році.

Однак при цьому не варто забувати, що у 2013 році позитивне сальдо (тобто приплив інвестицій на фондовий ринок України з-за кордону) склало 29,18 млрд. грн., тобто більше, ніж у 2018 році, а у валютному еквіваленті – значно більше, якщо врахувати валютні курси 2013 року та 2018 року. Частка операцій за участю нерезидентів у 2016 році складала 19,43 %, тобто у 2018 році цей рівень так і не був досягнутий.

Що ж це виходить? «Реформи», як свого часу любили висловлюватися радянські вожді, йдуть від «перемоги» до «перемоги», а фондовий ринок, як мінімум за даними 2018 року, стагнує. Бо, очевидно, падати вже немає куди.

Автор: Леонід Бєлкін

Джерело: StockWorld, 25.09.2019, 09:30