Про це інформує прес-служба НКЦПФР.

Сьогодні в Україні через неефективне законодавство, яке не відповідає міжнародним стандартам, фінансовий регулятор не має ефективної взаємодій з правоохоронними органами та іноземними фінансовими регуляторами з метою запобігання фінансовому шахрайству. Задля попередження масштабних фінансових маніпуляцій та виявлення недобросовісної діяльності певних компаній мають існувати всі необхідні можливості та засоби, передбачені європейською та світовою практикою.

Також питання підвищення захисту інвесторів особливо актуальне в умовах впровадження другого накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення.

Зареєстровані законопроекти мають на меті повністю змінити статус українського ринку на такий, що стане абсолютно не прийнятний для діяльності аферистів та відповідатиме світовим стандартам. Вони передбачають новий ефективний регуляторний нагляд, а саме: отримання та обмін банківською та іншою інформацією про діяльність шахраїв між державними фінансовими та правоохоронними органами України та інших країн; блокування сумнівних рахунків до рішення суду по суті справи, підтримку прокурорів у судових процесах; взаємодію з іноземними фінансовими регуляторами з метою використання їх можливостей щодо повернення грошей з інших юрисдикцій.

Законопроектом «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстраційний № 4684) пропонується значно підвищити рівень відповідальності всіх учасників ринків капіталу та повернути довіру інвесторів до України.

Для більшої ефективності регулятора документом пропонується запровадити три рівні нагляду за ринком: оцінювання – перевірки – розгляд справи. На кожному з цих рівнів діятимуть окремі уповноважені особи, які виконуватимуть свої функції незалежно один від одного. Основна мета оцінювання – запобігати вчиненню порушень та завчасно виявляти ризики. Наступний рівень, перевірки, спрямований на виявлення ознак та документування фактів порушень законодавства. Регулятор повинен мати можливості проводити перевірки, запитувати документи і пояснення не тільки у професійних учасників ринку (регульованих осіб), а й будь-яких осіб, які можуть бути підозрювані у незаконних діях на ринку капіталів. На третьому рівні працюватиме Колегія уповноважених на розгляд справ, обрана за спеціальною процедурою. Колегія здійснюватиме розгляд справ та виноситиме рішення про застосування санкцій та/або заходів впливу, передбачених чинним законодавством.

«Приведення українського законодавства до міжнародних стандартів дасть необхідний інструментарій для захисту інвесторів і протидії зловживанням iз цінними паперами. Запровадження ефективної системи нагляду за ринком дозволить не лише розслідувати скоєні зловживання, а що найголовніше – запобігати їх вчиненню та завчасно виявляти ризики функціонування ринку», – зазначив Голова НКЦПФР Тимур ХРОМАЄВ.

Законопроект розширює можливості міжнародного співробітництва регулятора, зокрема приєднання до Меморандуму IOSCO (The International Organization of Securities Commissions). Відповідно до Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, який підписано 2 квітня 2017 року, Україна взяла на себе зобов’язання шляхом внесення змін до чинного законодавства змінити статус та можливості НКЦПФР, що дозволить нашій країні стати підписантом Багатостороннього меморандуму IOSCO MMoU.

Мова йде про взаємодію в рамках Меморандуму IOSCO задля можливості проводити транскордонні заходи та розслідування. Це дозволить зменшити як збитки приватних інвесторів, так і втрати держави, зокрема від податкової оптимізації із використанням сумнівних цінних паперів чи інших «підозрілих» фінансових операцій.

Наявність дієвої міжнародної взаємодії є одним із важливих критеріїв, на який звертають увагу інвестори при виборі юрисдикції для інвестування. Коли регулятор не може належно реагувати на запити іноземних колег (надавати інформацію), іноземні регулятори розглядають цю країну як країну «підвищеного ризику» та не рекомендують своїм інвесторам інвестувати до неї. На сьогодні Україна є такою країною «підвищеного ризику». Серед іншого, законопроект імплементує в українське законодавство норми низки важливих директив Євросоюзу.

Також у Верховній Раді зареєстровано проекти законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» (реєстраційний № 4685), «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» (реєстраційний № 4686) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» (реєстраційний № 4687).

Джерело: FinPost, 04.02.2021, 16:03

6 квітня 2017 року до ВР вже вносилися подібні проекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстраційний № 6303), «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстраційний № 6304), «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстраційний № 6305).