Протягом 2020 року НБУ, НКЦПФР, Мінфіну, ФГВФО і Нацкомфінпослуг вдалося досягти прогресу у втіленні Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року.
Нацбанк нагадує, що стратегія, затверджена торік у січні, встановлює пріоритети та цілі розвитку фінансового сектору до 2025 року.
Попри вплив світової пандемії COVID-19, більше половини заходів дорожньої карти реалізації документа виконано або виконується згідно із затвердженим графіком.
Торік ключовими досягненнями у межах виконання Стратегії є:
• збереження фінансової стабільності в країні, незважаючи на пандемію COVID-19;
• прибутковість та ефективність роботи банківського сектору впродовж минулого року;
• успішне передавання функції з нагляду за небанківським фінансовим ринком від Нацкомфінпослуг до НБУ та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
• реєстрація у Верховній Раді Україні законопроєкту про платіжні послуги, безпосередню участь у розробленні якого брали фахівці фінансових регуляторів;
• спрощення процедури віддаленої ідентифікації та верифікації банківських клієнтів з цифровим паспортом у мобільному застосунку «Дія» та можливість використання його під час касових операцій у банках;
• розвиток системи BankID НБУ та запровадження комерційної моделі її роботи (на кінець 2020 року було підключено 27 банків-ідентифікаторів);
• 37% полісів ОСЦПВ торік укладено онлайн (у 2019 році – 15%);
• пожвавлення кредитної активності малого та середнього бізнесу до 2,4% від ВВП (з 1,4% на початок 2020 року);
• зниження частки непрацюючих кредитів у банківській системі – за 2020 рік вона зменшилася до 41% (із 48,4% на початку 2020 року), зокрема в державних банках – до 57,4% (із з 63,5% на початку 2020 року);
• розроблення плану заходів для приєднання Ощадбанку до ФГВФО та підготовка відповідних змін до законодавчих актів;
• підготовка проєкту плану заходів ФГВФО щодо створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та гарантування виплат за договорами накопичувального страхування життя та розроблення концептуальної моделі системи гарантування цих фінустанов;
• позитивні тенденції зростання рівня проникнення послуг фінансового лізингу та страхування життя;
• упевнене зростання суми та кількості безготівкових операцій із платіжними картками – 87% за кількістю та майже 56% за сумою (з 82% та 50% на початок 2020 року);
• приєднання НБУ та НКЦПФР до мережі сталого банкінгу (SBN) з метою поліпшення екологічного, соціального та корпоративного управління;
• покращення рівня прийнятних активів у структурі загальних активів страхових компаній до 78%;
• посилення захисту прав споживачів фінансових послуг і підвищення їх фінансової грамотності завдяки законодавчому закріпленню нової функції центрального банку із 2020 року;
• прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», який передбачає врегулювання питання інфраструктури організованих ринків, зокрема функціонування товарних ринків та ринків деривативних фінансових інструментів;
• затвердження Кодексу корпоративного управління: ключові вимоги і рекомендації;
• запровадження функціонування Центру збору фінансової звітності “Система фінансової звітності? з метою подання фінансової звітності звітність в уніфікованому електронному форматі іXBRL;
• розробка нового механізму захисту прав власників облігацій, а саме проведення зборів власників облігацій.
«Національний банк разом із іншими фінансовими регуляторами продовжить втілювати в життя наше спільне бачення майбутнього розвитку української фінансової екосистеми. Ми реалізовуватимемо масштабні реформи в усіх сегментах фінансового сектору: на банківському ринку, в секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу, щоб до 2025 року отримати прозорий, конкурентний, ефективний та інноваційний фінансовий сектор та зробити фінансові послуги якіснішими, доступнішими, безпечнішими та зручнішими для українців», – наголосив голова НБУ Кирило Шевченко.
Водночас 2020 рік приніс фінансовій системі України нові виклики та завдання. Саме тому фінрегулятори напрацювали комплекс змін, спрямованих на розширення дорожньої карти з реалізації Стратегії, яка має бути актуальною та відповідати умовам і поточному стану розвитку фінансового ринку. Зокрема оновлення документа дозволить краще забезпечити реалізацію цілей Стратегії зі:
• сприяння кредитуванню економіки;
• ефективне регулювання фінансового сектору та удосконалення наглядових підходів, зокрема, врегулювання питання фінансової стійкості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
• посилення заходів із забезпечення стійкості державних фінансів;
• створення умов для залучення довгострокових ресурсів;
• підвищення рівня фінансової грамотності населення;
• сприяння розвитку ринків небанківських фінансових послуг;
• забезпечення розвитку ринку fintech, цифрових технологій та платформ регуляторів;
• забезпечення розвитку ефективної інфраструктури ринків капіталу;
• створення ліквідних ринків фінансових інструментів тощо.
Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року, затверджена торік у січні, визначає 5 ключових напрямів: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків та інноваційний розвиток. Кожен напрям має свої стратегічні цілі та індикатори виконання.
Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними угодами України.
Джерело: Фінансовий клуб, 31.03.2021, 17:14