Після майже піврічної заборони Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку дозволила вільну торгівлю на українському ринку капіталів. Про те, які обмеження продовжують діяти та як відреагував ринок на повернення роботи, «Мінфін» поговорив із членом НКЦПФР Юрієм Бойко.

ОБМЕЖЕННЯ ЗНЯТО: ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ ПІД ЗАБОРОНОЮ

З 8 серпня знято обмеження на операції на ринку капіталів. Яких саме активів це стосується? Чи можна вільно купувати і продавати ОВДП, акції, корпоративні, муніципальні облігації?

Якщо говорити коротко, то дозволена торгівля всіма активами, які ви назвали.

24 лютого Нацкомісія заборонила торгівлю всіма активами, окрім військових облігацій, які були потрібні для фінансування бюджету. Замороження ринку було необхідно для стримування панічних настроїв, а отже захисту як окремих інвесторів, так і системи загалом.

Згодом ми почали вносити зміни до свого рішення і потроху послаблювали обмеження. Зокрема, дозволили виплачувати винагороди компаніям із управління активами, оскільки більшість продовжувала працювати й у них виникали витрати щодо зарплати, оренди, податків тощо.

Також ввели таке поняття як «індивідуальне рішення Комісії» для операцій, які не несуть ризиків, але важливі для ведення діяльності компанії чи захисту України. Наприклад, була компанія, якій потрібні були кошти на пошив розвантажувальних жилетів.

Зараз ми відпустили фондовий ринок і проводити можна майже всі операції. Єдине обмеження, яке залишилось, — неможливість проведення операцій з компаніями, пов’язаними з Російською Федерацією.

Які саме операції з росіянами заборонені?

Обмеження стосуються всіх операцій, де контрагентом або вигодонабувачем є росіяни. Наприклад, громадянин Росії володіє акціями української компанії або увійшов до українського інституту спільного інвестування. Неважливо, який розмір його активу, нехай хоч одна акція, — жодних операцій з нею він не зможе зробити.

Заборона встановлена не тільки для інвестиційної фірми проводити операцію, але й для депозитарної установи. Тому тут можна говорити про подвійний захист від таких операцій.

Проводити можна лише операції з націоналізації їхніх активів, якщо буде відповідне рішення суду чи інших компетентних органів.

Чи зможе громадяни Росії подарувати свої активи громадянину України, щоб таким чином обійти обмеження?

Ні. Я навіть не можу уявити нотаріуса, який погодиться провести таку дію. Але якщо такий і знайдеться, то технічно реалізувати цю угоду не вдасться. Її буде заблоковано.

Чи знято обмеження на купівлю акцій іноземних компаній, які були допущені для торгівлі на українських біржах?

У лютому ми заблокували операції на ринку і не розділяли інструменти, з якими такі операції проводяться, на українські та іноземні. Обмеження стосувались всіх операцій. Зараз же так само знято всі обмеження на операції, — незалежно від того, чи проводяться вони з іноземними, чи українськими фінансовими інструментами.

Чи поширюються валютні обмеження Нацбанку на придбання акцій іноземних компаній, які торгуються на українських біржах?

Питання валютного контролю та обмежень не належать до зони регуляції Комісії. Тому для отримання відповіді краще звернутись до відповідного регулятора — НБУ. Комісія, зі свого боку, надала учасникам ринків капіталу можливості для проведення операцій з іноземними цінними паперами як на території України, так і можливість виконання замовлень клієнтів за кордоном.

ЗНАЧЕННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ

У пресрелізі щодо зняття обмежень зазначається, що Нацкомісії вдалося не допустити дефолту компаній. За якими саме цінними паперами був можливий дефолт? І які конкретно дії сприяли недопущенню дефолту?

На ринку цінних паперів було багато договорів РЕПО. Доки діяли обмеження на ринку, завершувався час виконання угоди і одна зі сторін мала оголосити дефолт, якщо не могла провести розрахунки. Щоб цього не сталось, ми ухвалювали індивідуальні рішення про дозвіл на операцію.

Дозвіл надавався, коли звертались обидві сторони угоди, — вони пояснювали, що мають активи для операції. Фактично сторони виходили на виконання зобов’язань тоді, коли були повністю готові до цього.

Було також ухвалено низку рішень про зміни до умов випуску боргових цінних паперів. Завдяки запровадженню механізму проведення зборів облігаціонерів, домовленості емітента з інвесторами щодо термінів та розміру купонних виплат, термінів погашення тощо, стало можливо реалізувати відповідні зміни в умовах випуску цінних паперів. Таким чином вдалося запобігти дефолтам за корпоративними цінними паперами.

Чи дозволяються зараз розміщення нових корпоративних або муніципальних облігацій?

Так, все дозволяється. Якщо говорити просто — дозволяється все, що було дозволено до 24 лютого. Звісно, крім «Росії».

Механізм залучення коштів через випуск корпоративних цінних паперів до війни мав сталий тренд на збільшення. Саме тому ми сподіваємось на пожвавлення цього ринку у міру того, як ми наближаємося до перемоги.

Щодо муніципальних облігацій, то, на мою думку, цей інструмент недооцінений нашим ринком. Проте, в цих паперів є всі шанси стати вирішальним механізмом для сталого фінансування відновлення в областях, які постраждали від російської агресії. Це, в тому числі, можливе через значну увагу міжнародних фінансових інституцій до нашої країни, та через зрозумілість для них такого інструменту як муніципальні облігації.

Також реєструються нові інститути спільного інвестування, а саме корпоративні інвестиційні фонди. Куди саме спрямовуватимуться ці інвестиції, буде зрозуміло на наступних етапах реєстрації.

В перший день після зняття обмежень на торгівлю на Українській Біржі було проведено близько 1?200 операцій на 16 млн грн. Всі вони стосувались ОВДП. Це мало чи багато?

Це чимало за кількістю, проте досить мало за обсягом. Можливо, це свідчить про те, що основними учасниками цих угод були фізичні особи з невеликими портфелями цінних паперів. Певно, ринок ще розігрівається. В перші години після відкриття біржі операцій взагалі практично не було, але головне, що робота почалась.

В чому значення відкриття ринку капіталу для економіки України? Адже фактично відбувається просто передача ОВДП із одних рук в інші.

По-перше, ринок капіталу не дорівнює обороту ОВДП. Проте і вільний обіг ОВДП має велике значення. Вільний обіг дозволяє будь-якому інструменту бути ліквідним, тобто мати покупців і продавців, що безумовно робить інструмент привабливішим для ринку. Також ринок допомагає визначити справедливу ціну залучення коштів, що, зі свого боку, може дати ширші можливості для Міністерства фінансів, у випадку надання ринкових ставок під час проведення первинних аукціонів.

По-друге, ОВДП — це частина ринку, значна та важлива, з погляду державних фінансів, проте не весь ринок точно. Важливе значення має також ринок інститутів спільного інвестування. Існує понад 300 компаній з управління активами і близько 1?700 фондів.

Активи цих фондів — це гроші, які працюють в усіх галузях економіки країни. Зокрема, в будівництві (як житловому, так і промисловому), сільському господарстві тощо. Зараз з'являється можливість інвестувати в ці фонди. Гроші підуть в економіку. Інвестори ж зможуть заробити та підтримати країну в надважкі часи.