Замість "будувати інфраструктуру фондового ринку" потрібно забезпечити захист інвестицій, кажуть опитані LIGA.net експерти

У фокусі уряду знову створення національного механізму з біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Наразі фондовий ринок виглядає таким собі довгобудом. Його створюють, реанімовують, розвивають на державному рівні вже понад 30 років. Однак – віз і далі там.

ЕКСКУРС

Фондовий ринок – необхідна складова для залучення інвестицій – як всередині країни, так і іноземного капіталу. Торгівля цінними паперами, для прикладу, дасть можливість заробляти недержавним пенсійним фондам, інвестиційним та страховим компаніям. Наявність ринку цінних паперів сприятиме залученню інвестицій, розвитку бізнесу та економічному зростанню.

Можна відзначити два періоди, коли фондовий ринок в Україні, як такий, функціонував.

Перший – 2005-2008 роки. Тоді в Україну заливалися великі спекулятивні гроші. Знаковою у цей період наприкінці 2006 року була зустріч тодішнього прем’єра Віктора Януковича з керівництвом Нью-Йоркської фондової біржі.

Тоді Янукович заявив: "Реєстрація наших підприємств на Нью-Йоркській біржі і котирування акцій – це можливість не тільки розвивати український фондовий ринок, а й можливість залучати інвестиції в економіку".

Загалом, у світі це був період великої фінансової бульбашки. У 2008 році, коли всі іноземці втекли, фондовий ринок в Україні здувся.

У травні 2008 року за створення фондового ринку України заново взялася прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

"Сьогодні в раді інвесторів створено кілька груп, одна з яких займеться створенням фондового ринку. Якщо ми зможемо побудувати діючий фондовий ринок, внести необхідні зміни в українське законодавство, для нас відкриються фондові ринки", – заявила тоді Тимошенко.

2009-2011 роки стали другим періодом функціонування фондового ринку. Тоді його розвиток забезпечило те, що багато українських фізичних осіб вийшли торгувати на українські біржі.

Згубною для фондового ринку у цей період стала відсутність верховенства права.

У березні 2012 року прем’єр Микола Азаров засумнівався в ефективності роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і доручив першому віцепрем'єр-міністру Валерію Хорошковському проаналізувати роботу відомства.

Результатами такого аналізу, схоже, скористався у квітні 2014 року уже прем'єр Арсеній Яценюк.

"Для пожвавлення роботи фондового ринку України необхідно змінити керівництво регулятора, законодавчо закріпити незалежність ринку і провести необхідні реформи", – заявив тоді Яценюк.

Уже за прем’єрства Володимира Гройсмана, відповідно до звіту уряду про виконання Угоди про асоціацію з ЄС за 2018 рік, для розбудови системи ефективної протидії зловживанням на ринку цінних паперів та збільшення інвестицій в економіку України через підвищення довіри до ефективності державного регулювання фондового ринку, було розроблено проєкт закону щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу. Однак, стати законом йому так і не судилось.

ПІД ЗНАКОМ ШМИГАЛЯ

Нинішній прем’єр Денис Шмигаль вперше згадав про фондовий ринок 24 вересня 2020 року. Тоді, під час зустрічі з Американською торговою палатою (ACC) він заявив про початок консультацій зі спеціалістами щодо утворення фондового ринку в Україні. Він сподівався, що представники АСС долучаться до цього процесу і Україна за рік вийде на створення фондового ринку.

За рік – не вийшла. Про підписаний меморандум з ACC, а також з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) Денис Шмигаль розповів під час наради щодо створення в Україні повноцінного фондового ринку 7 червня 2023 року.

Наразі прем’єр вважає, що "необхідно переходити до практичних кроків — створення інфраструктури фондового ринку".

Що мав на увазі під "інфраструктурою", прем’єр не уточнив. Можна припустити, що малось на увазі класичне визначення, яке містить чотири складові:

• функціональну: учасників ринку,
• регулятивну: правила поведінки,
• технічну: системи розрахунків, реєстрації угод, обліку, клірингу,
• інформаційну: система збору і обробки інформації про емітентів.

"Це було перше установче засідання з початку повномасштабної війни, під час якого ми домовились проводити такі зустрічі на регулярній основі. І це важливо", – розповів LIGA.net голова НКЦПФР Руслан Магомедов.

Відновлення діалогу щодо фондового ринку на державному рівні голова НКЦПФР вважає досить своєчасним. Арґументує тим, що побудова інфраструктури ринків капіталу – це робота не на один день і відкладати до закінчення війни її не можна.

"Ми всі розуміємо, що спочатку – наша перемога. Але з іншого боку, після перемоги у нас не буде часу чекати, поки інфраструктура з’явиться та повноцінно запрацює. Тож в перший день після нашої перемоги ми маємо бути готовими до заходу в Україну інвесторів. Ось чому вкрай важливо починати всі процеси саме зараз", – говорить Магомедов.

За його словами НКЦПФР наразі уже має чіткий план, що потрібно робити і куди рухатись.

РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Про те, що зараз дійсно слушний час для обговорень питання створення повноцінного фондового ринку LIGA.net каже і директор з розвитку Української біржі Олексій Сухоруков. Він вважає, що в умовах поточного ринку цінних паперів, запровадження обов'язкового рівня пенсійної системи може виявитися щонайменше важкореалізованим, або ще гірше – передчасним. Сам ринок називає на сьогодні "не просто недорозвиненим, а деградуючим".

За словами Сухорукова, зараз потрібно насамперед зрозуміти причини тієї провальної державної політики, яка спостерігається на нашому ринку не перше десятиліття.

"Дуже важливо усвідомлювати, що скільки б нарад не проводили чиновники, вони не могли, не можуть і ніколи не зможуть побудувати жодного ринку. Як і у будь-якому сегменті економіки, чиновники не створюють доданої вартості. Вони можуть лише заважати – більше чи менше. Нормальний ринок може розвиватись виключно зусиллями його учасників. Наш ринок деградує не тому, що "низи не хочуть". Він деградує тому, що "верхи не можуть", – каже представник Української біржі.

Для прикладу Сухоруков розбирає тезу Шмигаля про необхідність "створення інфраструктури фондового ринку".

"Верхи чи не знають, що така інфраструктура вже є, чи знають, але хочуть зруйнувати існуючу інфраструктуру, щоби на її уламках почати будувати щось заново", – каже він.

Доцільності витрачати кошти із державного бюджету на створення інфраструктури фондового ринку не бачить і директор ТОВ "БТС Брокер" Роман Осипов. У 2019 році його компанія першою змогла завести в Україну для торгів на біржу за гривні акції Apple Inc.

"Зараз витрачати гроші з боку держави на інфраструктурні проєкти немає сенсу. Якась інфраструктура є. А з часом, як з’являться гроші інвесторів, приватні інвестори готові будуть самі будувати і вкладати гроші в інфраструктуру, і тоді, якщо в цьому буде потреба, держава зможе їм допомогти грошима", – каже він LIGA.net.

У період війни фондовий ринок "виїжджає" на облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП). З 3 березня 2022 року стартував продаж військових ОВДП. Цей інструмент за потужної інформаційної підтримки з боку НКЦПФР, НБУ і Мінфіну і можливості купляти військові облігації через Дію отримав популярність серед українців. З одного боку, військові ОВДП – це можливість убезпечити свої заощадження, з іншої – підтримка ЗСУ.

За підрахунками БТС Брокер, на сьогодні власниками військових ОВДП уже є 150-300 тис. українців.

"Це – майбутні інвестори інших інструментів після перемоги. Деякі вже зараз розглядають можливості покупки інших ОВДП", – каже Осипов.

Така тенденція спонукає торговців цінними паперами працювати над розширенням пропозиції для нових інвесторів. Незабаром українцям уже стануть доступні облігації зовнішньої держпозики (ОЗДП). Вони мають потенційно вищу дохідність за ОВДП.

Наступним кроком, на думку Осипова, будуть корпоративні облігації українських емітентів, яким будуть потрібні гроші на відновлення або розширення.

"Але на даний час корпоративному сегменту дуже важко конкурувати за дохідністю з ОВДП, звільненими від податку на доходи фізосіб (ПДФО). Це завідомо ставить його в програшу ситуацію", – зазначає він.

Рішенням тут може стати ухвалення законів стосовно індивідуальних рахунків, а також прискорення пенсійної реформи. Тоді, на думку Осипова, корпоративним облігаціям буде легше конкурувати з ОВДП в плані податків. Вони зможуть залучати гроші дешевше.

Далі можна очікувати на появу нових українських акціонерних товариств, які робитимуть первинне розміщення цінних паперів (IPO).

РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

Наразі, Олексій Сухоруков бачить великий потенціал розвитку фондового ринку.

"Ми в поточній ситуації потенційно цікаві великій кількості іноземних інвесторів", – зазначає він.

Водночас перед тим, як заманювати нових інвесторів, варто попросити вибачення перед наявними інвесторами за безліч грубих порушень їхніх прав, зроблених руками держави.

"Важливо чітко ідентифікувати та визнати ці помилки. Важливо обіцяти (насамперед – внутрішньому інвестору), що нічого подібного в Україні більше не повториться. Важливо чітко назвати організації та конкретні прізвища, які це все наробили. Важливо зробити все необхідне, щоб надалі кожен український чиновник, який своєю дією чи бездіяльністю ущемив майнові права внутрішнього чи зовнішнього інвестора, ніс персональну фінансову відповідальність за свої рішення чи їхню відсутність", – каже Сухоруков.

Про те, що прозорість у функціонуванні бізнесу, на якій має базуватись фондовий ринок, залишається невирішеною проблемою для нашої країни, говорить LIGA.net і аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.

"Закриття всіх питань, пов'язаних із законністю володіння бізнесом та систематичною прозорою фінансовою звітністю компаній, є необхідною умовою для того, щоб замислюватися про створення фондового ринку в Україні", – зазначає він.

Без таких кроків, як з погляду учасників ринку, так і з погляду аналітиків, отримати довіру у місцевих і іноземних інвесторів для залучення від них інвестицій, буде важко.

Недостатнє законодавство, складні процедури реєстрації та непрозорі правила торгівлі відлякують потенційних інвесторів. У те, що Україні вдасться швидко запустити фондовий ринок, аналітик не вірить.

"Державі не вдалося створити інфраструктуру фондового ринку навіть у період без війни, і це серйозна проблема. В умовах війни створення такої інфраструктури стає ще неможливішим. І навіть після закінчення військових дій компанії вимагатимуть тривалого часу для налагодження процесів формування правильних регуляторних документів", – говорить Олександр Болтян.

Серед проблем, що ускладнюють розвиток фондового ринку, також відзначається недостатній рівень фінансової грамотності населення. У цьому плані важливо здійснювати систематичну освітню роботу. Це створить умови для розширення фондового ринку.

Загалом же, попри перешкоди, створення повноцінного фондового ринку є важливим завданням для України. Це може сприяти залученню інвестицій, розвитку бізнесу та забезпеченню економічного зростання.