"На строковому ринку будуть великі маніпуляції, а ловити порушників ще не навчилися і покарань немає. Всі хочуть заробити, але всі не зароблять. Зараз вони дурять трейдерів-фізосіб, а за допомогою ф'ючерсів будуть дурити один одного".

Поряд з "інтернет-трейдингом", який стартував на українському ринку акцій 2009 року, з'явився ще один важливий елемент цивілізованих фондових майданчиків - строковий ринок.

Українські інвестори отримали можливість торгувати новим фінансовим інструментом - ф'ючерсом на індекс акцій "Української біржі". Перші угоди стартували в кінці минулого тижня.

Як відомо, ф'ючерсні контракти є похідними фінансовими інструментами - деривативами. По суті, це угода, за якою сторони беруть на себе зобов'язання або право передати певний актив у встановлений термін за узгодженою ціною.

Зазвичай, метою покупки дериватива є не отримання базового активу, а отримання прибутку від зміни його ціни. Даний інструмент також часто використовують для хеджування, тобто страхування ризиків.

Ініціатори створення українського строкового ринку впевнені, що він дасть можливість інвесторам страхувати свої портфелі від несприятливої ринкової кон'юнктури і високої волатильності індексів. Такі інструменти користуються популярністю через кризу на світових ринках.

За словами голови правління російської фондової біржі РТС Романа Горюнова, на ринку ф'ючерсів і опціонів РТС, FORTS, середньомісячний обсяг торгів виріс удвічі порівняно з передкризовим періодом.

Російський майданчик запустив строковий ринок 2001 року, хоча до цього такі послуги надавали й інші біржі РФ. Особливістю старту строкового ринку на РТС було введення ф'ючерса на окремі папери.

Торгівлю ф'ючерсами на індекс УБ Горюнов пояснює невеликими обсягами торгів окремими українськими акціями. Базовим активом для оцінки дериватива виступає індекс УБ - один індексний пункт дорівнює одній гривні у ціні ф'ючерса.

Контракт за ним буде виконуватися не за допомогою поставки базового активу, як це відбувається при угодах з акціями та облігаціями, а шляхом грошових розрахунків. Поки що УБ представила ф'ючерси з двома термінами виконання: ближній настає 15 червня 2010 року, дальній - 15 вересня 2010 року.

За словами голови правління Української біржі Олега Ткаченка, можливість торгувати на строковому ринку отримають всі учасники УБ, які укладуть договір з компанією "Центральний контрагент" і внесуть кошти до її страхового фонду.

У разі невиконання зобов'язань одним з учасників ринку, фонд буде розраховуватися замість нього. Якщо торговець перестане працювати на терміновому ринку, його частину страхового фонду буде повернуто. Додатковою гарантією виконання зобов'язань також виступає резервний фонд УБ обсягом 5 мільйонів гривень.

Учасники торгівлі ф'ючерсами повинні будуть робити попередній гарантійний внесок - 20% від вартості контракту. Щодня за підсумками торгів вартість угод будуть перераховувати, і клієнту доведеться мати на рахунку 20% від їх вартості.

"Якщо гарантійного забезпечення недостатньо, наприклад, у разі зростання ринку за день, учасника зобов'язують внести додаткові кошти", - пояснив Ткаченко.

У перший же день торги на строковому ринку викликали підвищену активність учасників. У четвер гравці уклали угоди об'ємом трохи менше 9 мільйонів гривень, а у п'ятницю рекорд було відразу побито - більше 10 мільйонів гривень.

Втім, цифри перших днів ні про що не говорять. Наприклад, оборот торгів з ф'ючерсом на індекс РТС перевищує 4 мільярди доларів на день. "Ф'ючерс на індекс біржі ми запустили у серпні 2005 року. Аби досягнути такої значної ліквідності, нам знадобилося п'ять років", - зауважив функціонер РТС Горюнов.

При цьому директор учасника російського фондового ринку компанії "Тройка Діалог" Антон Рахманов зазначив, що українські біржі також можуть досягти істотного збільшення ліквідності за рахунок залучення ф'ючерсами міжнародних гравців.

"Я абсолютно впевнений, що ми побачимо більше міжнародних інвесторів, які залучаться на ринок", - підкреслив експерт.

Разом з тим, за словами професійних учасників українського ринку, для початківців торгівля деривативами досить небезпечна, тому що без високого рівня торгівельної дисципліни і знань можна швидко втратити значні кошти.

"Новий інструмент можна порівняти з кухонним ножем, яким можна різати хліб, а можна і вбити людину", - поділився своїми асоціаціями керуючий директор компанії Dragon Capital Дмитро Тарабакін.

Одним із слабких місць нововведення є недостатньо відпрацьована законодавча база, вважає генеральний директор інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа. Фондовик нагадав, що ринок деривативів сьогодні "регулюється подобою нормативних актів", прийнятих ще 1999 року.

Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку заважати розвитку нового інструмента не збирається, але й удосконалювати правила гри не поспішає. "Сьогоднішньої нормативно-правової бази для існуючих обсягів торгів цілком достатньо", - заявив член ДКЦПФР Володимир Петренко.

За його словами, комісія захищатиме інвесторів від агресивних дій "нечистоплотних" гравців. Однак механізми, які відомство планує застосовувати для таких цілей, він назвати не зміг.

Тимчасом про необхідність захисту інвесторів говорять й інші представники фондового ринку.

"На строковому ринку з "кредитним плечем" один до п'яти будуть великі маніпуляції, а ловити порушників ще не навчилися і покарань немає. Всі хочуть заробити, але всі не зароблять. Зараз вони дурять трейдерів-фізосіб, а за допомогою ф'ючерсів, я думаю, будуть дурити один одного", - сказав один з учасників ринку.

У цілому, незважаючи на важливість такого інструментарію для вітчизняного ринку, з його корисністю досі не визначилися у більш розвиненій Європі.

На думку президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу, необережність поводження з деривативами стала чинником, який істотно загострив кризу у Греції. "Ця ситуація демонструє важливість фундаментальної реформи ринку деривативів", - вважає він.